Психодинамічний підхід — це сучасна форма психоаналітичної теорії, яка зосереджується на розумінні взаємодії між свідомими та несвідомими процесами у психіці людини. Цей підхід має свої витоки в класичному психоаналізі Зигмунда Фрейда, але відрізняється більшою гнучкістю, меншою тривалістю та адаптивністю до різних психологічних проблем.
Основна концепція психодинамічного підходу полягає в тому, що несвідомі конфлікти, внутрішні бажання, страхи та минулі переживання значно впливають на теперішню поведінку людини. У процесі терапії терапевт допомагає клієнту усвідомити ці несвідомі процеси, досліджуючи їхній вплив на думки, почуття та поведінку.
Мета психодинамічної терапії — глибше зрозуміти кореневі причини психологічних труднощів і конфліктів, що сприяє розвитку особистісного росту та покращенню загального психічного здоров'я. Цей підхід включає роботу з перенесенням, опором і інтерпретацією символічних проявів, таких як сни, фантазії та інші вирази несвідомого.
