Що таке КПТ та чому психологи HoldYou використовують цей метод

Чи мало сьогодні ми чуємо про КПТ терапію. Сімейні лікарі, неврологи, психіатри рекомендують її своїм пацієнтам при неврологічних розладах як допоміжний та ефективний терапевтичний інструмент. Так в чому ж секрет дієвості? Давайте розбиратися разом.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — це одна з найбільш затребуваних та ефективних форм психотерапії, яка широко використовується психологами у всьому світі. Цей метод базується на наукових дослідженнях і має міцну доказову базу, що робить його одним із найбільш вивчених і надійних у сфері психотерапевтичної допомоги.

КПТ входить до міжнародних стандартів лікування багатьох психологічних та психічних розладів. Її активно застосовують для подолання депресій, тривожних розладів, розладів харчування, посттравматичного стресового розладу, проблем особистісного характеру та інших станів. Цей підхід ефективно працює з людьми різного віку: від дітей до літніх осіб, і може проводитися як індивідуально, так і у групах.

Основна мета КПТ полягає у зміні негативних моделей мислення та поведінки, що дозволяє людині краще контролювати свої емоції та долати життєві труднощі. Завдяки чіткій структурі терапія допомагає досягти помітних і довготривалих результатів.

Когнітивна модель допомоги при депресії була розроблена Аараном Беком у 1976 році і детально представлена у його роботі «Когнітивна терапія депресії».

Основна ідея моделі полягає в тому, що всі здобуті нами знання протягом життя перетворюються на схеми/когніції або шаблони, які зберігаються в нашій пам’яті. Але фактором схильності до депресії та тривоги буде наявність в особистості людини генетичної спадковості та негативний досвіт з дитинства, - пережиті травматичні події. Саме під таким впливом створюється комплекс когніцій, сформований протягом розвитку особистості.

Згідно теорії А. Бека на психологічний стан найбільш впливає тріада переконань: Який я? Які люди? Який світ? Наприклад, людина може бути переконана в тому що «люди засуджують та зраджують, а світ навколо ненадійний та небезпечний».  Переконання, (в КПТ їх розподіляють на проміжні та глибинні) створюють схему: думка -емоція - фізіологічне відчуття – дія. Деструктивна  думка викликає негативну емоцію, далі  з’являється погане фізіологічне відчуття і потім як наслідок деструктивні дії.

Така схема може «дрімати» роками або впливати не суттєво на емоційний стан і активується під час стресової події, такої, наприклад, як зрада близької люди, або втрата роботи, або складне захворювання.

Наприклад, при зраді стрес може активізувати проміжне переконання: «мене не люблять, мені всі зраджують», далі доєднається глибинне переконання: «я нікчемний, краще б мене не було» і привести до того, що людина зробить катастрофічний висновок: «світ ворожий і жити в ньому не варто».

Як що проаналізувати когнітивну схему, то стає зрозуміло – і проміжні і глибинні переконання визначають спосіб сприйняття людиною себе та світу, і головне формують життєву стратегію.

Важливо зазначити, що при деструктивних схемах людина завжди сприймає свої думки як дійсність і це породжує складні психосоматичні стани – апатію, андегонію (нездатність отримувати задоволення), порушення пам’яті, уваги, сну, апетиту, то що.

Нажаль до лікаря за допомогою емоційно виснажена людина звертається вже коли здоров’я в дуже плачевному стані. Лікар об’єктивно, згідно стану визначає діагноз. Це може бути генералізована тривожність або соматоформний розлад, або навіть депресивний стан.

Зрозуміло, що при таких симптомах має бути призначене медикаментозне лікування, а в де яких складних випадках і госпіталізація. Але справа в тому, що коли людина не змінює своє негативне мислення, то схеми які породжують руйнівні емоції і відчуття в тілі будуть продовжувати наносити шкоду навіть на фоні медичного лікування.

Саме тому професійний невролог, психіатр має направити пацієнта на консультацію до психолога який крім всіх інших методів, спеціалізується ще в напрямку когнітивної терапії. 

Для того щоб краще зрозуміти як саме працює КПТ, давайте розглянемо дію методу на прикладі. До мене на онлайн консультацію звернувся хлопець 25 років із запитом – тривожний розлад. Під час першої зустрічі  він поскаржився на депресивний настрій, безсоння та погану концентрацію уваги. З’ясувалося, що хлопець вже проходив обстеження та лікування у лікаря, на де який час відчув полегшення але стан здоров’я знову погіршився. «Допоможіть будь ласка, - просив хлопець. - Ви остання моя надія… ліки не допомагають…». 

Я продовжила складати психоанамнез, ознайомилась з життєвими обставинами та особливостями психіки клієнта і стало зрозуміло, що причиною його поганого самопочуття було нездорове сприйняття самого себе. На рівні автоматичних думок та емоцій він реагував на невдачі крайнє деструктивно. Тобто спрацьовували когніції: «я не впорався із задачею - я нікчемний, - мене будуть критикувати та ненавидіти, моє життя не стерпне».

Згідно тріади КПТ «Якій я? Які люди? Який світ?» спрацьовували всі три загрозливі фактори: «я слабкий»; «люди не дружелюбні та засуджуючі»; «світ ворожий та небезпечний».

На цьому прикладі ми можемо розгледіти як сильно впливають глибинні переконання на психіку та здоров’я людини.  На стільки сильно, що медикаментозне лікування може бути не дієвим. Під час сесій я запропонувала клієнту конструктивні інтервенції – нові стратегії сприйняття себе, оточуючих та світу.

Наряду з іншими завданнями та вправами я надала домашнє завдання-експозицію на покращення самооцінки, з яким клієнт блискуче впорався. На сьогоднішній день психічний та фізичний стан клієнта значно покращився, але він ще продовжує відвідувати сесії, для того щоб підтримувати за допомогою профілактичної терапії свій емоційний стан.

Робота психолога має за мету навчити клієнта самостійно виявляти автоматичні деструктивні думки/когніції і піддавати їх критичному аналізу. Психолог навчає вмінню проявляти більш адекватне та об’єктивне сприйняття реальності, застосовуючи конструктивні дії та коупінг-стратегії.

Для того щоб отримати терапевтичний ефект від КПТ необхідно пройти рекомендований протоколом цикл сесій. Дуже зручною та ефективною в цьому сенсі буде онлайн терапія. Клієнт може знаходитись в будь якому місті і виходити на зв’язок у зручному для себе режимі.

Крім того, когнітивний терапевт надає домашнє завдання в вигляді психологічних експозицій за допомогою яких змінюються патери емоційних реакцій, когнітивних переконань та поведінки. Терапія обов’язково супроводиться розвитком емоційного інтелекту, веденням емоційного щоденника та роботою з таблицею автоматичних думок. 

У психотерапевтичній допомозі дітям та підліткам з тривожними станами та депресією треба враховувати те, що терапія має проводитись не ізольовано з дитиною чи підлітком, а з усією сімейною системою. Саме тому індивідуальні сесії для дитини супроводжуються паралельними сесіями для батьків і час від часу спільними з усією сім’єю.

Ще однією особливістю при КПТ з дитиною є врахування віку розвитку дитини під час діагностування та застосування терапевтичних технік. І чим молодший вік дитини, тим більшу роль будуть відігравати техніки що орієнтовані на поведінкові зміни, розвиток соціальних навичок, а самі когнітивні втручання спрощуються і подаються у більш простій та ігровій формі.

Як що у вас ще залишились сумніви який саме метод обирати, то хочу поділитися своїми висновками, які я зробила завдяки багаторічній практиці в кризовому консультуванні – найкращий системний результат в роботі з клієнтами надає саме КПТ! Тому бажаю вам знайти свого психолога-терапевта, досягти успіху і по-справжньому покращити свій емоційний стан та життя.

Автор Оксана Попеску