Розлад харчової поведінки: причини та прояви
Проблеми розладу харчової поведінки (РХП) – дуже поширені, попри те що не завжди очевидні. РХП – перш за все психологічна проблема, адже корінь проблеми часто в способі мислення,травмах чи самооцінці людини. Однак ці психологічні прояви можуть перетекти в серйозні фізичні хвороби, що можуть зруйнувати організм людини. Тема розладу харчової поведінки важлива ще й тому, що сучасне суспільство не просто мало говорить про це, а й поширює ідеї та упередження, які провокують проблеми з РХП. Найбільше статистично ризик розвитку РХП мають жінки, однак й чоловіків це не оминає повністю.
Тому в цій статті поговоримо про те, як РХП може проявлятись і чому може виникати.
Основні прояви РХП
Розлади харчової поведінки можуть проявлятись дуже помітно, перетворюючись на серйозне захворювання, або бути досить непомітними та мати слабкий прояв та незначний вплив на життя. Для кращого розуміння того, як проявляються РХП, наведемо кілька прикладів:
Надмірна зацикленість на прийомі їжі: підрахунок калорій, обмеження не пов'язані з лікарськими показаннями, почуття провини за “зайву” вжиту їжу, контроль власної ваги та обсягів свого раціону. Переконання про те, що якась їжа є хорошою та не шкодить вам, а якась є “забороненою” та вживання її викликає відчуття провини та самозвинувачення.
Соціальний дискомфорт в контексті їжі: відчуття сорому чи провини при харчуванні разом з іншими людьми, очікування осуду від інших за те, що саме і скільки ви їсте, бажання бути на самоті під час прийому їжі. Це може проявлятись у думках як от: “якщо я візьму тістечко – люди навколо бачитимуть моє тіло і засуджуватимуть мене за те, що я їм солодощі замість того щоб худнути.”
Захворювання пов'язані з РХП: булімія, анорексія, компульсивне переїдання, румінаційний синдром. Ці захворювання впливають на значні зміни у тілі, надмірну худобу або зайву вагу, крім того шкодять загальній роботі всього організму й можуть провокувати інші хвороби.
Стійке переконання що їжа відповідальна за якість вашого життя, тіла, стосунків з іншими тощо. Віра в те, що схуднувши\набравши вагу – ваше життя зміниться. Нездорове уявлення про вагу та значення їжі у вашому житті, що призводить до обмежень та зривів, а надалі до проблем зі здоров'ям.
Чому може виникати РХП?
Так як РХП – психологічна проблема, причини можуть бути дуже індивідуальними й залежати від унікальних особливостей ситуації конкретної людини. Однак є кілька поширених причин виникнення розладів харчової поведінки, зокрема:
Комплекси нав’язані соціумом чи травмами: іноді нам здається що найпростіший спосіб змінити власне життя – змінити власне тіло, а не свою свідомість, поведінку чи мислення. Часто це призводить до захоплення нездоровими дієтами, які в свою чергу впливають на розвиток РХП.
Фетфобія та стереотипи щодо краси людського тіла. Вплив реклами, соц. мереж та загального людського упередження до людей з не канонічно красивим тілом впливають на ставлення особистості до себе та на її самосприйняття, викривлюючи його та провокуючи розвиток РХП. Створюється нездорове прагнення до вигаданого ідеалу, шлях до якого може включати захоплення контролем власного харчування.
Психологічні травми, проблеми з самоприйняттям чи самореалізацією, відчуття що “я не контролюю своє життя” можуть спровокувати РХП, адже зацикленість на їжі може давати ілюзорне відчуття контролю над власним життям, відповідальності за зміни та піднімати самооцінку. Однак, при РХП зриви є невід'ємною складовою розладу, а під час них самооцінка лише більше травмується.
Що робити, якщо я відчуваю що маю РХП?
Найкращою та найдієвішою порадою є звернення до спеціаліста з психологічного здоров'я. Адже розлади харчової поведінки насправді не так сильно пов'язані з харчуванням, як це може здаватись з назви. Хоч вся проблема обертається навколо теми їжі та тіла – корінь завжди в психологічних проблемах, патернах, упередженнях, самооцінці. З
вернувшись до психолога людина зможе не лише позбутись РХП а й пропрацювати проблеми, які спричинили розвиток розладу. Причини дуже індивідуальні й саме під час роботи зі спеціалістом можна їх виявити. Тому будь-які загальні поради можуть не спрацювати для конкретного випадку, що має свої індивідуальні особливості.
Крім того, розлад харчової поведінки — серйозна проблема, що впливає не лише на, власне, поведінку, а й , перш за все, на мислення людини. А перебуваючи в такому ментальному та мисленнєвому процесі дуже важко відокремити себе від розладу та працювати з проблемою об'єктивно, раціонально рефлексуючи. Поміч іншої людини може бути дуже значною та вагомою для боротьби з РХП. Це не означає, що це обов'язково має бути лише психолог. Також це не означає що неможливо справитись самотужки. Здолати розлади харчової поведінки можливо. Проте варто бути готовим до значних зусиль та глибокої саморефлексії.
