Дорослий переїжджає з розумінням причин: безпека, робота, майбутнє. Дитина переїжджає з відчуттям втрати: друзі, школа, кімната, двір, бабуся, тато. Для дитини це не «релокація», а розрив усього звичного світу. Психолог Карина Ларшина (Таллінський університет, 2026), яка досліджує адаптацію українських дітей-біженців в Естонії, підкреслює: дитина не має достатніх когнітивних ресурсів, щоб зрозуміти та переробити те, що відбувається. Вона реагує тілом та поведінкою, а не словами.
Дослідження серед українських дітей, переміщених до Польщі (Urbanski et al., 2023), виявило: депресія та тривога серед них пов’язані з копінг-стратегіями та рівнем резилієнтності. Діти, які використовували активні стратегії (пошук підтримки, переключення уваги на позитивне), мали нижчий рівень симптомів. Діти, які уникали або «закривалися», мали вищий ризик.
Дослідження батьків-біженців (Toros & Kozmenko, Palgrave 2026) зафіксувало ключовий інсайт: «Було важко, поки ми не знайшли друзів». Дружба виявилась головним фактором адаптації дітей. Не мова, не школа, не житло, а саме людський зв’язок з однолітками.
Дошкільнята (3-6 років)
Реагують тілом: порушення сну, нічний енурез, відмова від їжі, чіпляння за маму, регрес (повернення до поведінки молодшого віку). Не можуть пояснити, що відчувають. Можуть «гратися у війну» або повторювати сцени евакуації у грі. Це нормальний спосіб переробки травми через гру. Тривожний сигнал: якщо регрес або тілесні симптоми тривають понад 3-4 тижні і не зменшуються.
Молодші школярі (7-11 років)
Можуть стати замкнутими або, навпаки, агресивними. Труднощі з концентрацією у новій школі (особливо якщо навчання іноземною мовою). Можуть відмовлятися від школи. Соматичні скарги: головний біль, біль у животі перед школою. Тривожний сигнал: різке зниження оцінок, відмова від контакту з однолітками, агресія до себе або інших.
Підлітки (12-17 років)
Найскладніша група. ВООЗ зафіксувала: підлітки-біженці у Чехії мали особливо важкий час через мовні проблеми, і деякі починали пропускати школу та шукати роботу. Підлітки переживають кризу ідентичності: «хто я тут? українець чи поляк/чех/німець?». Можуть відмовлятися від усього українського (мови, їжі, традицій) або, навпаки, різко «закриватися» в українській ідентичності та відкидати все нове. Тривожний сигнал: самоізоляція, різка зміна поведінки, зловживання алкоголем/наркотиками, самопошкодження, суїцидальні висловлювання.
1. Регрес тривалістю понад місяць: дитина «повернулася» на 1-2 роки назад у розвитку (мокра постіль, соска, мовчання).
2. Стійка відмова від школи: не каприз, а тривога. Дитина може не мати слів для того, що відчуває, і виражає це відмовою.
3. Агресія: до себе (дряпання, биття головою), до інших дітей, до батьків. Агресія у дітей це часто «перекладена» тривога.
4. Кошмари та флешбеки: дитина кричить уві сні, боїться гучних звуків, «завмирає» при несподіваних ситуаціях.
5. Повна апатія: дитина перестала гратися, не цікавиться нічим, «зависла». Це може бути ознакою дитячої депресії.
6. Соматичні скарги без медичних причин: постійний біль у животі, головний біль, нудота перед школою. Педіатр каже «все нормально».
7. Мовний регрес: дитина перестала говорити (мутизм), або різко зменшився словниковий запас.
8. Різка зміна харчової поведінки: повна відмова від їжі або переїдання.
Вибери зручний час і пройди 30-хвилинну діагностичну сесію зі спеціалістом HoldYou.
Тобі допоможуть краще зрозуміти і сформулювати симптоми та цілі, підкажуть, який напрям психології підходить найкраще, і порадять конкретних психологів HoldYou.
Дорослий може працювати з терапевтом через перекладача (хоча це знижує ефективність). Для дитини це майже неможливо. Причини:
На HoldYou дитячі та підліткові психологи працюють українською. Формат: відео-сесії, що дозволяє працювати з будь-якої країни. Для дітей 4-6 років сесії проводяться разом із батьками. Для підлітків формат наближений до дорослого.
Дитяча терапія не виглядає як дорослий сеанс («сідаємо та розмовляємо 50 хвилин»). Для різних вікових груп використовуються різні підходи:
UNWLA (січень 2026) повідомляє: за 2025 рік було проведено 2 020 психологічних та 87 психіатричних консультацій для понад 400 жінок та дітей в Україні та українській діаспорі в Європі. Попит зростає, і онлайн-формат дозволяє масштабувати допомогу.
Аліна Сазонова — психолог, гештальт-терапевт і системний сімейний терапевт із 9 роками досвіду. Працює з питаннями самооцінки, тривожністю, кризовими станами, стосунками, втратами, травматичним досвідом та іншими життєвими труднощами, допомагаючи клієнтам краще зрозуміти себе та знайти власний шлях до змін.
1. UNICEF (2026). Ukraine and Refugee Response Appeal. 21% children mental health problems, 1.5% receiving care.
2. Project SOLVE (Lancet Primary Care, 2025). 30-min digital intervention for Ukrainian refugee youth in Poland. RCT.
3. Toros K, Kozmenko O (Palgrave Handbook, 2026). Ukrainian refugee parents' perspectives on children's adaptation.
4. Urbanski et al. (2023). Depression/anxiety among Ukrainian children in Poland. Applied Psychology: Health and Well-Being.
5. International Neurological Journal (2025). Psychosocial adaptation of Ukrainian youth abroad.
6. UNWLA (January 2026). 2,020 psychological consultations for women and children in 2025.
