
Польща була головним напрямком української трудової міграції задовго до 2022 року. Українці становили найбільшу групу мігрантів у країні ще з 2000-х. Це означає, що біженці 2022-2024 років приїхали не в порожнечу: тут вже існувала українська спільнота, церкви, магазини, чати, групи підтримки. Мовна близькість (польська та українська належать до слов’янської групи) дозволяє комунікувати на базовому рівні з перших днів.
Тимчасовий захист продовжений до травня 2027 року. Польське законодавство дозволяє українським спеціалістам надавати психологічні послуги без формального визнання дипломів до цієї дати. Це означає: ви можете знайти українськомовного психолога прямо в Польщі. Але на практиці таких фахівців обмежена кількість, і черги довгі.
Дослідження Длугоша (2023, N=737) серед українських біженців у Польщі зафіксувало тривожні показники: 73% мали ознаки психологічного дистресу за RHS-15. Депресія, тривога та ПТСР виявлялись значно частіше серед жінок та тих, хто не розмовляє польською. Молодші респонденти мали вищий рівень психологічного дистресу.
Масштабне крос-національне дослідження (Frontiers in Public Health, січень 2026; N=1 631 українець у 7 країнах Європи та Україні) показало: найнижчий рівень дистресу серед біженців зафіксований у Кіпрі та Польщі, тоді як найвищий у Словенії, Іспанії та Німеччині. Резилієнтність була найвищою у Польщі та Німеччині. Дослідники пов’язують це з інституційною підтримкою, розвиненою діаспорою та мовною близькістю.
ЮНІСЕФ (2023) провів опитування серед українських матерів у Польщі: понад 60% відчували високий або тяжкий рівень дистресу. 53% вже зверталися або розглядали можливість звернення до психолога. Основні стресори: невизначеність майбутнього, тривога за рідних в Україні, фінансові труднощі, мовний бар’єр, житло.
Ставлення поляків до українських біженців пройшло через кілька фаз. Перші місяці 2022-го року ознаменувалися безпрецедентною хвилею солідарності: поляки відкривали двері своїх домівок, організовували волонтерські центри, збирали допомогу. З часом ентузіазм зменшився, що природно для будь-якої тривалої кризи.
Опитування More in Common/Ipsos (серпень 2025, N=1 200): 51% поляків вважають, що держава повинна відігравати активну роль в інтеграції біженців та мігрантів. 52% мають друзів серед мігрантів. CBOS (2025) фіксує: 46% поляків вважають, що державна допомога українцям «не є надмірною». При цьому третина біженців у деяких регіонах стикалася з ворожою поведінкою з боку місцевого населення (UNHCR Czech Republic assessment, дані порівнянні з Польщею).
Важливо розуміти: ставлення приймаючого суспільства безпосередньо впливає на ментальне здоров’я біженців. Дослідження (Frontiers, 2026) підтвердило: пост-міграційні фактори (доступ до послуг, стабільність прийому, інтеграційна підтримка) впливають на психологічну адаптацію сильніше, ніж травматичний досвід сам по собі. Тому навіть у «дружній» Польщі потреба в психологічній підтримці залишається гострою.
Переїзд до іншої країни, навіть дружньої, запускає каскад стресових реакцій. Дослідники виділяють специфічні стресори релокації:
Дослідження Ковача та співавторів (PMC, 2023) серед українських біженців у Польщі та Угорщині виявило цікавий парадокс: ПТСР-симптоми позитивно корелювали з інтегративними установками. Тобто ті, хто більше постраждав, сильніше намагалися інтегруватися. Дослідники пояснюють це через концепцію посттравматичного зростання: травма може стимулювати адаптацію, якщо є достатня соціальна підтримка.
Про автора
Божена Іващишин — психолог-консультант, яка працює в підході когнітивно-поведінкової терапії (КПТ). Допомагає впоратися з тривогою, кризовими станами, проблемами самооцінки, стосунків і адаптації до життєвих змін, створюючи безпечний простір для підтримки та розвитку.
Джерела
1. Frontiers in Public Health (2026). Cross-national study: 1,631 Ukrainians in 7 countries. Lowest distress in Poland.
2. Длугош П (2023). War trauma and coping among Ukrainian refugees in Poland. N=737, 73% distress. J Migration and Health.
3. Frontiers in Public Health (2026). Mental health, wellbeing, coping of Ukrainian refugees in Poland. N=290. DASS-21.
4. UNICEF (2023). 60%+ Ukrainian mothers in Poland experiencing high/severe distress.
5. Kovacs et al. (2023). Integrative attitudes, PTSD, social support. Poland & Hungary. PMC.
6. Artzi-Medvedik et al. (2025). Self-stigma and mental health seeking among Ukrainian women refugees. Wiley.
7. EU Migration & Home Affairs (2026). Temporary protection extended to March 2026, psychologists’ diploma recognition.
8. More in Common Poland/Ipsos (2025). 51% Poles support active integration.
Вибери зручний час і пройди 30-хвилинну діагностичну сесію зі спеціалістом HoldYou.
Тобі допоможуть краще зрозуміти і сформулювати симптоми та цілі, підкажуть, який напрям психології підходить найкраще, і порадять конкретних психологів HoldYou.

