Що робити, якщо моя дитина – приналежна до ЛГБТ+?

Попри прогресивність нашого суспільства, серед людей досі існують упередження та стереотипи щодо персон з “нетрадиційною” сексуальною орієнтацією. Це може значно ускладнювати життя не лише представникам ЛГБТ+ спільноти, а й їхнім близьким, які через обмежені знання, не мають навичок здорового поводження та комунікації з ними, що може значно ускладнювати стосунки та напружувати атмосферу між людьми.  ЛГБТ+ спільнота складається з осіб, які ідентифікуються як лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери та інші особи, які не відповідають стандартному гетеросексуальному орієнтуванню. Однак, чи є ЛГБТ+ нормою в сучасному суспільстві? Чи існують наукові обгрунтування для цього? Про це та про те, як поводитись, якщо ваша дитина – частина ЛГБТ+, поговоримо у цій статті.

Що наука каже про ЛГБТ+?

ЛГБТ+ – це скорочення, яке означає лесбійки, геї, бісексуали, трансгендери та інші люди, які не відповідають традиційним гендерним стереотипам. Для багатьох людей це є нормальним і природним станом речей, але існують і ті, хто відкидає це явище. Кваліфіковані психологи та психіатри розглядають ЛГБТ+ як різновидність сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Сексуальна орієнтація описує те, до кого людина відчуває сексуальне притягнення, тоді як гендерна ідентичність описує те, як людина відчуває себе у зв'язку зі своєю статевою ідентичністю.

Хоча багато людей вважають ЛГБТ+ абсолютно нормальним явищем, існують ті, хто відкидає його. Наприклад, деякі релігійні групи вважають, що гомосексуальність є гріхом, тоді як інші люди можуть мати стереотипи та упередження щодо ЛГБТ+. Однак, для такого ставлення немає жодного раціонального чи доказового підґрунтя і єдиним поясненням може бути неосвіченість або консервативність, закритість до нової інформації.

Психологи та психіатри всього світу трактують явище ЛГБТ+ як складну гендерну та сексуальну ідентичність, яка може бути природженою або розвиватися протягом життя. Вони допомагають людям, які відчувають труднощі через свою ЛГБТ+ ідентичність, знайти способи, які допоможуть їм відчувати себе більш комфортно у своєму тілі та взаємодіях з іншими людьми. Це може включати різноманітні форми терапії, які допомагають зрозуміти та прийняти свою ідентичність, знайти способи пристосуватися до соціального середовища та забезпечити більше підтримки та прийняття.

Американська психіатрична асоціація включила ЛГБТ+ ідентичність у свій список нормальних варіантів людської сексуальності та визначила, що не існує наукових доказів для того, щоб вважати ЛГБТ+ ідентичність психічним розладом. Так само, Всесвітня організація охорони здоров'я визнана, що ЛГБТ+ ідентичність не є психічним розладом та визначила, що її класифікація як психічного розладу була помилковою.

У багатьох країнах світу все ще існують закони та політики, які дискримінують людей із ЛГБТ+ ідентичністю. Це може призводити до травм та ізоляції цих людей. Тому важливо, щоб психологи та психіатри продовжували працювати над тим, щоб забезпечити підтримку та прийняття для людей із ЛГБТ+ ідентичністю та звертали увагу на проблему дискримінації та насильства щодо цієї групи людей.

З якими психологічними проблемами можуть стикатись ЛГБТ+ персони?

ЛГБТ люди можуть стикатися зі специфічними психологічними проблемами, які пов'язані з їхнім соціальним статусом та дискримінацією, яку вони можуть зустрічати від інших людей. Деякі з найбільш поширених психологічних проблем, які можуть виникати у ЛГБТ людей, описуються нижче:

Депресія: ЛГБТ люди можуть проживати депресію через дискримінацію та стигматизацію, яку вони можуть відчувати від інших людей. Депресія може бути спричинена також соціальною ізоляцією, яку вони можуть відчувати через свою ідентичність.

Стрес: ЛГБТ люди можуть стикатися зі стресом, пов'язаним зі страхом виявлення своєї ідентичності, стигмою та дискримінацією, яку вони можуть досвідчувати від інших людей. Це може впливати на їх психічне та фізичне здоров'я.

Травми: ЛГБТ люди можуть проживати травматичні події, пов'язані з їхньою ідентичністю, такі як насильство та знущання. Ці травми можуть мати серйозні наслідки для їхнього психічного здоров'я.

Невизнання: ЛГБТ люди можуть відчувати неприйняття своєї ідентичності та потребувати допомоги в збереженні свого самовизначення та самооцінки.

Проблеми зі сном: ЛГБТ люди можуть мати проблеми зі сном, пов'язані зі стресом, депресією та тривожністю.

Тривожність: ЛГБТ люди можуть мати тривожність через соціальну ізоляцію, страх виявлення своєї ідентичності та дискримінацію.

Проблеми зі стосунками: ЛГБТ люди можуть мати проблеми зі стосунками, пов'язані зі страхом виявлення своєї ідентичності та соціальною ізоляцією.

ЛГБТ люди можуть мати більшу ймовірність відчувати негативний вплив на здоров'я від стресу та тривожності.

Як поводитись зі своєю дитиною, коли вона зізналась, що є ЛГБТ+?

Найважливіше – це підтримати дитину та відчувати відповідальність за її безпеку і здоров'я. Це означає, що не слід змінювати своє ставлення до дитини а на підставі її орієнтації.

Важливо пам'ятати, що ЛГБТ+ спільнота – це різноманітна група людей, і кожна особа має свою власну історію та досвід, тому не варто бути упередженими й забувати про індивідуальні особливості особистості. Ваша дитина залишається тією ж людиною, якою була й до того, як зізналась вам у своїй гомосексуальності. Підтримка та розуміння є ключовими в таких ситуаціях. Також важливо знати, що батькам можуть знадобитися додаткові ресурси та підтримка для того, щоб відповідати на запитання, що можуть виникнути, та допомагати їх дитині.

Крім того, варто розглянути можливість приєднатися до груп підтримки, які спрямовані на допомогу батькам та родичам ЛГБТ+ персон, або звернутися до професійних консультантів, які можуть допомогти з розумінням і підтримкою. Зокрема ЛГБТ-френдлі психологи і психотерапевти можуть допомогти вам налагодити екологічні стосунки та стати опорою для вашої дитини.

Важливо зрозуміти, що ЛГБТ+ спільнота є частиною нашого суспільства, і потребує рівних прав та можливостей, таких як кожен інший громадянин. Всі люди мають право на те, щоб бути прийнятими, незалежно від їх орієнтації. Відкрите спілкування та підтримка є ключовими у забезпеченні безпеки, здоров'я та щастя наших дітей, а також у формуванні більш толерантного та рівноправного суспільства.