Інтроверти: риси особистості, типи та міфи

Усе про інтровертів

Як ви уявляєте інтроверта? Сором’язливий та тихий, любить бути на самоті, не поводиться активно в компанії ? Це може бути схожим на деяких інтровертів, але у цьому типі особистості є набагато більше цікавих рис. Інтроверт — це людина якій приємніше зосереджуватися на своїх внутрішніх думках та ідеях, а не на тому, що відбувається зовні. За словами Юнга, інтроверти звертаються до власного розуму, щоб відновити енергію, тоді як екстраверти шукають інших людей для своїх енергетичних потреб.

Як зрозуміти, що я – інтроверт?

Інтроверти бувають дуже різними, але можуть мати деякі спільні риси:

- їм потрібна тиша, щоб зосередитися; 

- вони багато аналізують;

- приділяють час прийняттю рішень;

- почуваються комфортно на самоті;

- відчувають втому після перебування в натовпі;

- мають мало друзів, але дуже близькі з цими людьми;

- використовують власну уяву та думки, щоб знайти рішення проблеми;

- відпочивають, знаходячись у власному розумі.

Як формується така особистість? 

Вчені не знають напевно, в чому причина інтроверсії чи екстраверсії. Відомо, що мозок двох типів особистості працює дещо по-різному. Дослідники виявили, що у інтровертів більший приплив крові до лобової частки, ніж у екстравертів. Ця частина мозку допомагає запам’ятовувати речі, вирішувати проблеми та планувати наперед. Мозок інтровертів також реагує на дофамін інакше, ніж мозок екстравертів. Це хімічна речовина, яка включає частину нашого мозку, яка прагне винагороди та задоволення, а також відповідає за поглинання нової інформації. Мозок екстравертів отримує задоволення від великої кількості нового, а інтроверти, як правило, відчувають себе знесиленими після сильного викиду дофаміну.

Психологи вважають, що інтроверсія та екстраверсія це скоріше спектр, ніж крайнощі. Деякі люди мають риси обох типів, або змінюють поведінку в залежності від обставин. Їх називають амбівертами.

Існує дослідження, що показує, що інтроверти, як правило, належать до одного з чотирьох підтипів:

1. Соціальні інтроверти. Це «класичний» тип інтроверта. Соціальні інтроверти люблять невеликі групи та тиху обстановку. Оберуть залишитися вдома дивитись фільм з 1-2 друзями, замість вечірки.

2. Мислячі інтроверти. Люди цієї групи – мрійники. Вони проводять багато часу в своїх думках і, як правило, мають творчу уяву. Вони часто стають письменниками чи діячами мистецтва, адже можуть проводити години над відточенням своєї майстерності. 

3. Тривожні інтроверти. Вони шукають час на самоті не лише тому, що їм це подобається, а й тому, що вони часто відчувають себе ніяково або сором’язливо в оточенні людей. 

4. Стримані інтроверти. Ці інтроверти думають, перш ніж діяти. Вони навряд чи приймуть рішення з примхи. Зазвичай їм потрібно більше часу, щоб вжити заходів. Вони аналізують, рефлексують й обирають найкращий для себе варіант.

Не відомо чи народжуються люди інтровертами, але точно можна сказати, що ймовірність перетворитись на екстраверта впродовж життя вкрай мала. Інтроверти можуть приймати деякі риси екстравертів й наближатись до амбівертності. Однак, перенасичення інформацією з зовнішнього світу все одно викликатиме втому у цього типу особистості.
 

Всі інтроверти – сором’язливі.
Деякі інтроверти можуть бути сором’язливими, але це особливості конкретної людини, а не спільна риса інтровертів. 
Інтроверти непривітні.
Деякі люди можуть думати, що інтроверти недоброзичливі, тому що вони не схильні мати велику кількість друзів, і вони можуть спокійно розмірковувати про ситуації, але не приєднуватися до розмов.
Інтроверти не можуть бути лідерами.
При думці про лідера виникає асоціація з екстравертною особистістю. Але інтроверти також мають навички бути керівниками та лідерами. Деякі з їхніх якостей роблять їх дуже успішними в цьому: вони прислухаються до ідей своїх співробітників, вони можуть зосереджуватися на довгострокових цілях.
З інтровертами важко познайомитися.
Можливо, вони не відкриваються кожному, хто хоче поговорити, але люди, з якими інтроверти близькі, дуже добре їх знають і зав’язують з ними справжню дружбу.

Автор: Оксана Попеску