Вікарна (вторинна) травма виникає від перегляду воєнних новин навіть без прямого перебування в зоні бойових дій. За даними Gradus (лютий 2026), стрес українців на четвертому році війни не знижується, а змінює форму. Стаття The British Journal of Psychiatry (2026) підтверджує: представники діаспори та люди, які лише споживають графічний контент через медіа, демонструють симптоми тривоги та депресії. Це глобальна проблема: від Ірану до Венесуели та Куби конфлікти транслюються в реальному часі, створюючи «каскадні колективні травми».
Вікарна (вторинна) травма — це психологічне ушкодження, яке виникає від багаторазового перегляду, читання або слухання про травматичні події інших людей. На відміну від ПТСР, де людина безпосередньо переживає загрозу, вікарна травма формується опосередковано — через екран телефону, телевізор або стрічку соцмереж.
Стаття у The British Journal of Psychiatry (січень 2026) констатує: симптоми вікарної травми часто нагадують ПТСР — нав’язливі спогади, уникання, емоційне заціпеніння. Важливо: це стосується не лише медиків чи волонтерів, а й звичайних людей, які просто гортають стрічку новин.
Це глобальна проблема 2020-х. Конфлікти в Україні, Газі, Ірані, протести та репресії у Венесуелі та на Кубі транслюються у реальному часі мільярдам людей. Дослідниця Дана Роуз Ґарфін (UCLA, березень 2026) описує цей феномен як «каскадні колективні травми»: подія відбувається, люди дізнаються з медіа, відчувають тривогу, шукають ще більше інформації, тривога зростає — і цикл замикається.
Дослідження Gradus (лютий 2026, «До 4-ої річниці вторгнення») зафіксувало: страхи та сподівання українців змінюються, але рівень стресу не падає. Окреме дослідження Gradus («50 відтінків втоми», грудень 2025) показало, як виснаження на четвертому році війни стає фоновою нормою.
За даними Helsi (2026), 57,4% українців відчувають стрес або тривогу щодня. ВОЗ (лютий 2026) фіксує: 72% опитаних переживали тривогу чи депресію протягом року, але лише кожний п’ятий звернувся по допомогу. Психолог Олександр Авдєєв (NV.ua, 2026) пояснює механіку: новини про «далекі» загрози, на які неможливо вплинути, сприймаються тривожніше саме тому, що не існує способу діяти.
Якщо ви впізнали 3+ ознаки, які тривають понад 2 тижні, це привід звернутися до психолога. Вікарна травма не «минає сама» — вона накопичується.
Додаткові стратегії: рухова активність одразу після контакту з тривожними новинами (навіть 5-хвилинна ходьба знижує рівень кортизолу); техніка заземлення «5-4-3-2-1»; обмеження сповіщень на телефоні до 1–2 перевірених каналів.
Якщо самодопомога не працює, ви помічаєте наростання симптомів або відчуваєте, що «застрягли» у стані тривоги, зверніться до психолога. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) та ДПДГ (десенсибілізація рухами очей) ефективно працюють з вікарною травмою. Онлайн-формат дозволяє отримати допомогу з будь-якого місця.
Ірина Пікущенко — психолог, психотерапевтка, спеціалістка з кризової психології. Працює з травмою, ПТСР, тривожними розладами, горем та втратою. Має досвід роботи з військовими та їхніми родинами.
1. The British Journal of Psychiatry (2026). Invisible wounds: vicarious trauma and the mental health fallout of modern wars.
2. Garfin DR et al. (UCLA, 2026). Cascading collective traumas and media exposure. Cited in Mercury News, March 2026.
3. Gradus (лютий 2026). До 4-ої річниці вторгнення: страхи та сподівання українців.
4. Gradus (грудень 2025). 50 відтінків втоми: що відчувають українці на 4-му році війни.
5. Gradus (лютий 2026). Стрес в Україні та Європі: як війна змінює сприйняття життя молоддю.
6. ВОЗ (2026). Attacks on Ukraine’s health care increased by 20% in 2025.
7. Helsi (2026). Щорічне опитування ментального стану українців, n=2986.
8. NV.ua / О. Авдєєв (2026). Чому новини про «далеке» виглядають тривожнішими.
Вибери зручний час і пройди 30-хвилинну діагностичну сесію зі спеціалістом HoldYou.
Тобі допоможуть краще зрозуміти і сформулювати симптоми та цілі, підкажуть, який напрям психології підходить найкраще, і порадять конкретних психологів HoldYou.
