Синдром недолюбленої дитини

Якщо дитинство не асоціюється у вас з часом тепла та любові, знайте – ви не самотні в цьому. 

Нажаль, більшість батьків не задовольняють емоційні потреби своїх дітей, а ті, у дорослому віці, стикаються з наслідками, що можуть бути вкрай серйозними. Дитинство – період побудови фундаменту життєвого досвіду, завдяки якому людина зрозуміє як це: бути в любові та безпеці в цьому світі, який часто є дуже складним та заплутаним. 

І все ж, аналізуючи своє дитинство, не варто шукати винних. Відчуття образи чи злості на батьків, які не вміли якісно передати власну любов до дитини – не допоможе вам вирости над своїм досвідом чи стати сильнішими. Але розуміння причин та наслідків, готовність працювати з ними й зцілювати себе – допоможе мінімізувати завдану шкоду, навчитись самотужки вирощувати внутрішню опору та навіть отримати користь з наслідків дитячого досвіду.

Отже, що відбувається з дитиною, що не відчуває любові в дитинстві?

Ненадійний тип прив'язаності.

Коли дитина не відчуває батьківської любові, вона переживає щось схоже до страждань невзаємного кохання. Ці переживання можуть травмувати й створити труднощі з близькістю та інтимністю, через постійну тривогу та страх бути нелюбимими.  Крім того, люди з ненадійним типом прив’язаності схильні вступати в співзалежні стосунки, ставати жертвами психологічного насилля та страждати від власних намагань тримати все під контролем, боячись втратити людину та її любов.

Проблеми самосприйняття та самоусвідомлення.

Самопізнання та визначення того, ким ми є, починає формуватись у дитинстві. В родині, де дитина почувається нелюбимою, небажаною, неправильною, знехтуваною, закритикованою, покинутою – неможливо якісно пройти цей етап формування власного “Я” та розуміння самого себе. В майбутньому людині важко знайти справу до душі, розуміти від чого вона дійсно отримує задоволення, зайняти своє місце в світі й усвідомити себе, як частинку цього світу. Крім того, відчуття “я недостатньо хороший” часто переслідує цих людей та значно псує якість життя. 

Проблеми з довірою.

Виростаючи в атмосфері де не панує безпека та любов, шанобливість та послідовність – людина, як правило, почувається незахищено та дорослішає з цим відчуттям. Проблеми з довірою можуть спричиняти повну відсутність довіри або складнощі в тому, щоб обирати правильних людей для того, щоб довіряти їм.

Вибір нездорових стосунків.

Виростаючи в атмосфері, де стосунки між найближчими людьми – токсичні, людина підсвідомо обиратиме в майбутньому тих, з ким почуватиметься “як вдома”. Співзалежні відносини, критика, недовіра, сумніви у любові та все те, що знайоме з дитинства та є звичним, буде простішим та зрозумілішим, ніж здорові відносини.

Ізольованість.

Багато з тих, хто кличе себе “самотніми вовками” – люди, які не отримали достатньо любові в дитинстві, не навчились довіряти іншим та встановлювати з ними близькі стосунки. Відчуття самотності у дитинстві створює безліч несвідомих звичок, що впливають на життя.

Схильність до проблем з психічним здоров'ям. 

Дослідження Trusted Source 2017 року показує, що люди, які терпіли емоційне нехтування та/або жорстоке поводження від батьків більш схильні до:

-тривожних розладів;

-депресії;

-дисоціативних симптомів;

-фобій та страхів;

-ПТСР.

Що робити недолюбленій дитині, коли вона вже не дитина?

Рефлексія.

Будь-які зміни починаються з того, що ви усвідомлюєте проблему. Почніть копати глибше в собі, спілкуйтесь з людьми зі схожими переживаннями, ведіть щоденник, впорядкуйте свої думки та визначіть власні тригери, сумніви, установки.

Читайте літературу на цю тему.

Ви далеко не самотні в своїй проблемі. Читайте праці людей, що діляться власними історіями, психологічну літературу та статті. Це допоможе вам усвідомити те, чого раніше ви могли не помічати в собі.

Практикуйте любов до себе.

Ви не зможете повернутись в дитинство та отримати там те, чого не отримали. Але ви можете самостійно дати собі ту кількість любові, якої вам бракувало. Встановлюйте особисті кордони, робіть практики,що допомагають відчути любов до себе, будьте терплячими та добрими до себе, переосмисліть негативні переконання про себе.

Зверніться до психолога.

Найбільш дієвий та швидкий спосіб – отримати кваліфікований супровід на шляху зцілення, професійну підтримку та поради. Психолог може допомогти вам зрозуміти, як справлятись з наслідками нестачі любові в дитинстві та як цей брак поповнити якісно. З цим запитом для початку ефективно звернутись на індивідуальні консультації, але й групова терапія дає дуже позитивний ефект, якщо ви готові до неї.

Пам'ятайте, ви здатні не лише закрити нестачу в батьківській любові, але й залишити при собі ті позитивні навички адаптації, які були змушені сформувати, щоб вирости повноцінною особистістю без батьківської емоційної допомоги.