HoldYou logo

Сім'я заради дітей: чи варто зберігати шлюб заради дитини

14.11.2023
Сім'я заради дітей: чи варто зберігати шлюб заради дитини

Сім'я заради дітей: чи варто зберігати шлюб заради дитини


Коли стосунки зазнають краху, сварки і образи стають обов'язковою щоденною програмою, то найлогічніше рішення — мирно розлучитися. Давши шанс кожному партнеру побудувати нові щасливі стосунки окремо один від одного. Але багато пар відкладають остаточне рішення в довгий ящик через спільних дітей. Думаючи, що розлучення викличе у дитини психологічну травму. Наскільки це правильно, розбиралися з психологами HoldYou.


Навіщо намагатися зберегти шлюб

Забігаючи наперед, відзначимо, якщо дитина — єдина причина, по якій батьки продовжують зображати сім'ю, щасливим в результаті не буде ніхто. Ні мама з татом, ні дитина. Кожен буде відчувати себе заручником ситуації. Батьки продовжать сваритися, а у дитини складеться неправильне уявлення про те, що таке здорові стосунки. Така модель особливо небезпечна для дівчинки, вона з дитинства буде бачити, як мама ставить себе і свої інтереси на другий план. Вважаючи за краще терпіти та імітувати щастя заради іншої людини.

Варто відзначити, що «шлюб» і «сім'я» — не одне й те саме. Шлюб — це союз двох людей, в той час як сім'я — це система стосунків, в якій кожен відчуває себе психологічно безпечно і комфортно. Якщо шлюб знаходиться на межі, але залишається надія, що стосунки можна налагодити — спробуйте, щоб вийшло зберегти сім'ю.

Але якщо розумієте, що шансів особливо немає — потрібно розлучатися. Продовжувати стосунки з позиції жертви, терпіти заради дітей — не вихід, ви тільки відтягуєте неминуче. Рано чи пізно всі емоції, які ви ховаєте у собі, вийдуть назовні, викликавши психосоматичні захворювання або сильні скандали.


Почуття дитини

Часто батьки не поспішають із розлученням через почуття і переживання дитини. Хвилюватися про психологічний стан цілком природно, адже реакція дітей в різному віці буде різною. Саме по собі розлучення їх не лякає, набагато складніше дається усвідомлення того, що більшу частину часу одного з батьків не буде поруч. Малюки можуть вирішити, що тато і мама розлучилися через них, як результат — комплекси, страхи, тривога і незручність. Діти-підлітки можуть відчувати образу і зраду. Вони всіма способами намагатимуться помирити батьків, щоб знову відчути себе в безпеці. Але не завжди емоції руйнівні, багато дітей розуміють позицію батьків і приймають їх рішення безболісно.

Деякі батьки вважають, що приховувати сімейні негаразди легше, ніж пояснити дитині чому вони більше не можуть жити разом. Але це ілюзія! Можливо, вийде замаскувати взаємну неприязнь, однак напруженої атмосфери в домі не уникнути. У такому випадку дитина точно отримає психологічну травму, адже буде постійно перебувати в стані стресу і конфлікту.


Що кажуть психологи

Зберігати шлюб заради дітей не варто. Навпаки, треба розлучитися заради дітей, якщо розумієте, що стосунки стали нестерпними. Рішення про необхідність зберегти сім'ю швидше приймається через соціальні норми і шаблони. Значимість шлюбу для дитини сильно перебільшена суспільством. Узаконені стосунки не гарантують, що дитина виросте гармонійною, здоровою, щасливою і повноцінною особистістю. Особливо, коли період дорослішання проходить в домі, де панує напружена атмосфера. Причому не важливо, як ви поводитеся, відкрито сваритеся або приховуєте емоції. Діти все відчувають і розуміють, навіть якщо вам здається, що це не так.

Чому потрібно розлучитися:

  • Краще тато і мама будуть жити щасливо і повноцінно окремо, ніж разом в атмосфері конфліктів і ненависті;

  • Всі негативні патерни поведінки людей, що знаходяться на межі розлучення, будуть передаватися дитині. У майбутньому вона почне використовувати їх у власному житті;

  • Діти все відчувають і помічають, як би майстерно ви не приховували неприязнь один до одного;

  • Жертва «заради дитини» не буде оцінена. Діти можуть відчувати себе причиною ваших страждань;

  • Ви не зможете стати хорошим прикладом, якщо витратите життя на людину, яку ненавидите. До того ж, на підсвідомості можете почати звинувачувати дітей у відсутності особистого щастя;

  • Дитина переймає всі емоції та почуття. Не стільки лякає саме розлучення, скільки ваша поведінка і ставлення до нього. Якщо ви реагуєте спокійно, все пройде безболісно;

  • У вас одне життя, проведіть його в гармонії та задоволенні. Якщо продовжите перебувати в стані жертви, неусвідомлено втягните дитину в це болото комплексів, скандалів, конфліктів і страхів;

  • Рано чи пізно діти захочуть втекти з напруженої обстановки. Вони можуть стати заручниками ігрової, алкогольної або наркотичної залежності.

Якщо зважитися на такий важливий вчинок складно, може бути корисна сімейна терапія. На сеансах з психологом ви пропрацюєте проблеми, негативні установки, страхи та образи. Уже під час консультацій зрозумієте, як правильно вийти з цієї ситуації.