Післяпологова депресія (ППД) — це не примха, не слабкість і не «погані думки». Це клінічний стан, який зачіпає кожну 5–7 жінку після пологів. За даними мета-аналізів, поширеність ППД становить 14–17% у загальній популяції і зростає до 25–27% у країнах з високим рівнем стресу. В Україні 2026 року, де 72% населення переживали тривогу (ВОЗ), а 57,4% відчувають щоденний стрес (Helsi), ризик ще вищий. ППД ефективно лікується: когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) демонструє клінічно значуще покращення у 63% жінок вже після 9 тижнів, у тому числі в онлайн-форматі.
Післяпологова депресія (ППД) — це депресивний розлад, який виникає протягом перших 12 місяців після пологів і проявляється стійким зниженням настрою, втратою інтересу до життя, порушенням сну та апетиту, труднощами у догляді за дитиною та думками про власну неспроможність. За класифікацією МКХ-11 (ВОЗ), ППД кодується як депресивний епізод із початком у перинатальному періоді.
Це найлегший і найпоширеніший стан, з яким стикаються до 80% молодих мам через різку зміну гормонального фону.
Більш глибокий і тривалий стан, який впливає на здатність жінки піклуватися про себе та дитину.
Критичний, хоч і рідкісний стан (близько 1–2 випадки на 1000 пологів), який є прямою загрозою для життя матері та немовляти.
Важливо: Якщо ви помічаєте, що пригнічений стан триває понад два тижні або заважає повсякденному життю — це привід звернутися до лікаря, не чекаючи, поки «саме мине».
Масштаб проблеми у цифрах:
Після пологів рівень естрогену та прогестерону падає за 24–48 годин до допологового рівня — це один із найрізкіших гормональних зсувів, які переживає людський організм. Для багатьох жінок цього достатньо, щоб спровокувати «baby blues» — короткочасний стан емоційної нестабільності, який минає за 1–2 тижні. Але у 14–17% жінок цей стан переходить у повноцінну депресію.
Едінбурзька шкала післяпологової депресії (EPDS) — простий і валідований інструмент скринінгу, що складається з 10 запитань. Мета-аналіз підтвердив: порогове значення 10+ балів має оптимальне співвідношення чутливості та специфічності для виявлення ППД. Якщо ви набрали 10 або більше балів — це не діагноз, але серйозний привід звернутися до фахівця.
Післяпологова депресія — це не «погані думки» і не «розбещеність». Це медичний стан з доведеною нейробіологічною основою, який піддається ефективному лікуванню. Звернутися по допомогу — не слабкість, а відповідальність перед собою та дитиною.
Війна створює «ідеальний шторм» для розвитку ППД. Всі класичні фактори ризику — стрес, ізоляція, відсутність підтримки, порушення сну, тривога за майбутнє — присутні в житті більшості українських матерів одночасно.
В Україні відсутня системна програма скринінгу та підтримки матерів у післяпологовому періоді. Більшість жінок намагаються «впоратися самі», соромлячись визнати, що материнство не приносить очікуваної радості. Це створює критичний розрив між потребою в допомозі та її отриманням.
Окремий фактор ризику — народження дитини в умовах вимушеного переміщення. Мати-переселенка часто позбавлена звичного оточення: бабусі, подруги, знайомого лікаря. За даними ЮНІСЕФ (2026), понад третина дітей України залишаються переміщеними. Це означає, що значна частина матерів народжує та виховує малюків без стабільної мережі підтримки — ключового захисного фактора проти ППД.
Психологиня Олена Дулова зазначає: «Дуже часто мами, що звертаються, описують не класичну ‘сум’ — а роздратування, гнів, відчуття, що вони роблять все неправильно. У воєнний час до цього додається гіперпильність: мама не може розслабитися навіть коли дитина спить, бо чекає сирену. Це виснажує нервову систему ще до того, як ППД встигає розвинутися».
ППД проявляється поєднанням емоційних, когнітивних, фізичних та поведінкових симптомів, які тривають щонайменше 2 тижні поспіль.
Емоційні симптоми:
Когнітивні симптоми:
Фізичні та поведінкові симптоми:
Червоні прапорці — коли потрібна негайна допомога: думки про самогубство; думки про завдання шкоди дитині; голоси або бачення, яких немає (галюцинації); відчуття, що дитина вам чужа або що ви їй не потрібні. У цих випадках зверніться до найближчого лікаря або зателефонуйте на гарячу лінію.
ППД — результат взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів. Жодна жінка не «винна» в тому, що у неї розвинулась ППД.
Біологічні фактори:
Психологічні фактори:
Соціальні фактори:
Окремо варто згадати вплив знецінення материнського досвіду з боку оточення. Фрази на кшталт «всі народжують і нічого», «наші мами без помічників виростили», «просто візьми себе в руки» не тільки не допомагають, а активно посилюють провину та стигму. Жінка з ППД починає ще більше ховати свій стан, що відтерміновує отримання допомоги.
Мета-аналіз (Journal of Clinical Nursing, 2022) визначив шість статистично значущих факторів ризику ППД: гестаційний діабет, депресія під час вагітності, народження хлопчика, наявність депресії в анамнезі, епідуральна анестезія під час пологів та анамнез депресії під час попередніх вагітностей. Розуміння цих факторів дозволяє виявляти жінок групи ризику ще до пологів.
ППД ефективно лікується. Головне — не зволікати та не намагатися «просто перетерпіти».
Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ):
Золотий стандарт психологічного лікування ППД. РКІ з Канади (n=141) показало: групова КПТ, проведена медсестрами, знизила симптоми ППД у 63% жінок порівняно з 33% у контрольній групі. Ефект зберігався мінімум 6 місяців. Лише 25% учасниць КПТ-групи мали діагноз великого депресивного розладу через 6 місяців, порівняно з 70% у контрольній групі.
Онлайн-КПТ:
Рандомізоване дослідження (n=183) підтвердило: онлайн-КПТ для ППД ефективно зменшує депресію та тривогу, покращує соціальну підтримку та зв’язок мати—немовля. Це особливо важливо для українських жінок з обмеженим доступом до фахівців.
Телефонна КПТ:
РКІ з Гонконгу (n=397) показало, що КПТ, проведена по телефону, значуще знижує симптоми ППД порівняно зі стандартним доглядом. На 6 тижні після пологів частка жінок з ризиком ППД була на 23,3% нижчою в групі телефонної КПТ. Цей формат може бути корисним у регіонах із нестабільним інтернетом.
Медикаментозне лікування:
СІЗЗС-антидепресанти (сертралін — найбільш вивчений при грудному вигодовуванні) призначаються при помірній та тяжкій ППД. Рішення про медикаменти приймає виключно лікар-психіатр з урахуванням грудного вигодовування.
Комбінована терапія:
Поєднання КПТ + медикаменти дає найкращий результат при тяжких формах ППД. Одноденні КПТ-воркшопи (РКІ, n=461) також показали клінічно значуще покращення: втричі вищі шанси на одужання порівняно з контролем.
Міжособистісна терапія (ІПТ):
Другий за доказовою базою підхід після КПТ. Фокусується на покращенні стосунків з партнером, адаптації до нової ролі та розширенні соціальної підтримки. Особливо ефективна, якщо ППД пов’язана з конфліктами у парі або ізоляцією.
Повністю запобігти ППД неможливо, але можна суттєво знизити ризик.
Якщо ви партнер, мама, подруга або колега жінки, яка щойно народила:
Коли починається післяпологова депресія?
ППД може розвинутися в будь-який момент протягом першого року після пологів. Найчастіше симптоми з’являються у перші 3 місяці. Baby blues (перші 2 тижні) — це не ППД, але якщо симптоми не минають після 2 тижнів — це привід звернутися до фахівця.
Чи може бути ППД після кесаревого розтину?
Так, кесарів розтин є одним із факторів ризику ППД. Травматичний досвід пологів (незалежно від способу) збільшує ймовірність депресії.
Чи можна годувати грудьми, приймаючи антидепресанти?
Так, існують антидепресанти, сумісні з грудним вигодовуванням (зокрема, сертралін має найбільшу доказову базу безпеки). Рішення завжди приймається індивідуально разом із лікарем.
Скільки триває післяпологова депресія?
Без лікування ППД може тривати місяці та навіть роки, переходячи в хронічну депресію. З лікуванням (КПТ, за потреби медикаменти) значне покращення настає за 8–12 тижнів.
Чи буває ППД у чоловіків?
Так, батьківська перинатальна депресія зачіпає 8–10% чоловіків у перший рік після народження дитини. Канадське РКІ 2026 року вивчає ефективність групової КПТ саме для батьків.
Чи може ППД вплинути на дитину?
Так. Дослідження показують, що діти матерів з нелікованою ППД мають нижчий рівень соціальної залученості, більше поведінкових проблем та вищий ризик затримки розвитку. Лікування ППД — це інвестиція не тільки в здоров’я матері, а й у розвиток дитини.
Чи допомагає онлайн-терапія при ППД?
Так. Рандомізоване дослідження (n=183, Канада) підтвердило, що онлайн-КПТ ефективно лікує ППД та тривогу, покращує соціальну підтримку та зв’язок мати—немовля. Онлайн-формат зручний для мам: не потрібно їхати з немовлям, можна під’єднатися під час денного сну дитини.
Як війна впливає на ризик ППД?
Війна є потужним фактором ризику. Хронічний стрес, тривоги, блекаути, порушення сну, відсутність підтримки (розлука з партнером через мобілізацію), фінансова невизначеність — все це збільшує ймовірність ППД. За даними ВОЗ (2026), 72% українців переживали тривогу або депресію протягом останнього року, а більшість не зверталися по допомогу.
Що таке baby blues і чим він відрізняється від ППД?
Baby blues — це тимчасовий стан емоційної нестабільності в перші 3—5 днів після пологів, який переживає до 80% жінок. Він проявляється плаксивістю, тривожністю, дратівливістю, але минає сам протягом 2 тижнів без лікування. ППД — це більш глибокий і стійкий стан, що триває щонайменше 2 тижні і потребує професійної допомоги. Якщо симптоми baby blues не зникають після 2 тижнів або наростають — це вже не baby blues.
Чи може ППД повторитися при наступній вагітності?
Так, ризик рецидиву становить 25–50% при наступних вагітностях. Якщо ви мали ППД раніше, повідомте про це свого гінеколога та заздалегідь зв’яжіться з психологом для профілактичного супроводу.
Олена Дулова — психолог, сімейний психолог, 18 років досвіду. Спеціалізується на перинатальній психології, роботі з психосоматичними розладами, сімейній психології, роботі з травматичними переживаннями та втратою. Працює у підходах: гештальт-терапія, арт-терапія, КПТ, травмо-фокусований КПТ. Проводить парні консультації, має досвід роботи з військовими та ЛГБТ+
1. Liu X et al. (2022). Prevalence and Risk Factors of PPD: Systematic Review and Meta-analysis. J Clin Nurs, 31:2665–2677. N=133 313.
2. Prevalence of PPD Based on Diagnostic Interviews: Systematic Review and Meta-Analysis (2023). ~1 in 8 women affected.
3. PPD during COVID-19 pandemic: umbrella review and meta-analysis (2024). Prevalence 25.3%.
4. Клуб підтримки вагітності та материнства «Лада». Дослідження n=1500.
5. ВОЗ (2026). Attacks on Ukraine’s health care increased by 20% in 2025. who.int/europe
6. Helsi (2026). Щорічне опитування ментального стану українців, n=2986.
7. Van Lieshout RJ et al. (2022). Public Health Nurse-delivered Group CBT for PPD: RCT. n=141.
8. Van Lieshout RJ et al. (2023). Online peer-delivered group CBT for PPD: RCT. n=183.
9. Van Lieshout RJ et al. (2023). In-person 1-day CBT workshops for PPD: RCT. n=461.
10. Cognitive Behavioural Therapy for Paternal Perinatal Depression: RCT (2026, ongoing). ClinicalTrials.gov.
Вибери зручний час і пройди 30-хвилинну діагностичну сесію зі спеціалістом HoldYou.
Тобі допоможуть краще зрозуміти і сформулювати симптоми та цілі, підкажуть, який напрям психології підходить найкраще, і порадять конкретних психологів HoldYou.
