Пасивна агресія зустрічається частіше, ніж здається. Така поведінка проявляється в робочих зв'язках, зокрема з начальством, а також у міжособистісних стосунках. Відразу важко визначити таку поведінку. Людина може вести себе цілком адекватно, проявляти «турботу», співчуття, давати поради. У той же час, люди з пасивною агресією постійно бурчать, ображаються, їх дратує все, навіть будь-яка дрібниця здатна порушити рівновагу. Кожну подібну манеру поводитися можна віднести до форми прихованої агресії. Давайте розберемося, що викликає таку поведінку, як правильно реагувати, щоб не створювати конфлікт.

Це схильність до непрямого прояву агресії через приховані образи, похмуру, незадоволену, незрілу поведінку і т.п.

Таку модель поведінки також вважають токсичною, часто вона носить форми психологічного насильства.

«Могла б здогадатись і сама», «Все добре, не звертай уваги», «Мені все тепер зрозуміло» — здавалося б, нешкідливі фрази. Але кожна з них звучить як докір.

Прихована агресія властива людям, які не вміють або не можуть виражати почуття прямо. Наприклад, замість того щоб сказати неприємній людині: «Мені з тобою дискомфортно, я не хочу більше бачитися», хтось погоджується на зустріч. Однак в останній момент скасовує все, вигадуючи безглуздий привід. Інша людина, для якої теж властива ця форма поведінки, постійно буде заперечувати свої почуття: гнів, роздратування, злість, образу. Вона продовжить мовчати і стверджувати, що все добре. Закриваючи тим самим подальше обговорення і можливі варіанти вирішення ситуації.

Люди з такою манерою поводитись регулярно блокують всі починання партнера. А коли друга половинка втрачає терпіння, вони спокійно цікавляться: «Що трапилося? Чому ти так реагуєш і злишся?». Причин такої поведінки може бути кілька: нарцисичний розлад особистості, дитячі травми, надмірне вживання алкоголю або наркотиків, емоційна незрілість тощо.

• пасивний опір виконувати нудні, рутинні завдання;

• образи, скарги на нерозуміння і недооцінювання з боку колег/знайомих;

• навмисне порушення особистих кордонів іншої людини;

• завзятість, пристрасть до суперечок;

• ігнорування завдань, зневажливе ставлення до керівництва;

• заздрість;

• уникнення відповідальності;

• постійні скарги на несправедливість життя, важку долю тощо;

 

• Виховання, негативний дитячий досвід, незакриті базові потреби. Коли в родині було не прийнято відкрито виражати свої емоції;

• Обстановка, яка не сприяє прояву негативних емоцій — злості, роздратування і т.п. Це може бути бізнес-зустріч, обід в колі близьких. У подібних ситуаціях люди проявляють свої почуття соціально допустимим чином;

• Вибір легкого шляху. Коли не хочеться здатися агресивною людиною, але якось потрібно випустити ці емоції. Тому замість відкритих і чесних реакцій, людина вибирає форму пасивної агресії.

Люди з прихованою агресією не можуть сказати «ні» та не здатні спілкуватися відкрито. Коли їх будь-що не влаштовує, вони не скажуть про це вільно і чесно. Натомість оберуть таку модель спілкування, в якій будуть погоджуватися, але вчиняти навпаки. Вони думають, що, проявивши справжні емоції, люди сприймуть їх негативно. Замовчування почуттів. На питання: «Що сталося?» людина скаже: «Все в порядку». Але вибере такий тон і форму, що буде очевидно — їй потрібна турбота, вона в біді. Однак вивести людину на відверту розмову буде неможливо.

Відмова від відповідальності, умисне обвинувачення в невдачах інших, регулярні виправдання, брехня, заперечення очевидного. Часта прокрастинація, ненависть до дедлайнів і розкладів. Такі люди постійно відкладають справи на потім, не дотримуються або переносять терміни виконання завдань. У всіх ідеях бачать недосконалість, заважають іншим мріяти і планувати. Не можуть відкрито висловлювати свою точку зору, залишаючи право вибору за партнером. Після чого звинувачують в тому, що він/вона все контролює. Пристрасть до суперечок і «випадкових» образ. Коли людина говорить: «Ти впорався добре, що дуже дивно».

Якщо пасивну агресію проявляє хтось із знайомих або друзів, спробуйте мінімізувати спілкування з ними. Складніше протистояти, коли таку поведінку помічаєте у своєї другої половинки. Для початку зрозумійте, що ви відчуваєте. Якщо кожна спроба взаємодії закінчується сваркою, ви отримуєте тільки злість, нерозуміння і відчуваєте безсилля, у вашого партнера дійсно пасивно-агресивна поведінка.

Намагайтеся не реагувати на провокації та зберігати спокій. Коли ви реагуєте дуже емоційно, ваша друга половинка отримує те, чого домагалася — виправдання, щоб знову ухилитися від відповідальності. Дійте рішуче. Якщо вам щось не подобається — говоріть про це прямо. Не звинувачуйте партнера. Кажіть про свої почуття, про те, як його поведінка впливає на ваші стосунки. Не використовуйте натяки або образи, висловлюйте почуття чітко. Якщо вам важко справлятися самостійно, радимо звернутися до психолога. Він допоможе з'ясувати причини такої поведінки і знайти способи, як впоратися з цією проблемою.