HoldYou logo

Про залежні стосунки з психологом HoldYou Ольгою Басистою

14.11.2023
Про залежні стосунки з психологом HoldYou Ольгою Басистою

Залежати – не жити себе. Про залежні стосунки.


Залежні стосунки - це про парні відносини з їжею, роботою, алкоголем, наркотиками, грою, людиною та ін.
Я намагатимусь вам дати відповідь на такі питання: Що означає залежність? Хто стає залежним, причини? Як проявляється залежність, в чому її характер? Чи можливий вихід із залежності?
Що означає залежність  - втрата контролю над зловживанням, відчуття несвободи? Відчуття ще більшої напруги при стриманні напруги.
Унаслідок травми виникає втрата творчого пристосування – утворюється патерн поведінки, тобто постійно повторювані одні і ті ж реакції з різними людьми, ситуаціями. Для людини стає травматичним – те, на що немає ресурсу його пережити  В результаті чого, це або залежність, або психосоматика, або психопатії (ОКР – одержимість певними думками, діями).

Причини залежностей можна знайти у ранньому дитинстві. Вважається , що у дитини немає втрат, але насправді дитина переживає масу втрат.
Згадаймо власне дитинство, згадаймо почуття та маркери. Будь - яка інформація про минуле живе зараз. Часто маємо справу з репресованими почуттями, тобто невираженими. Відсутністю підтримки у минулому, що агукується досі в теперішньому. Для того щоб вижити, дитина придумувала певні стратегії. Ці стратегії зберігаються на все життя. Кожен віковий період несе за собою ризики та впливи поведінки на все життя. Тут також можна розглядати першу травму, яка впливає – народження. Після народження, як проходить процес прив’язаності. Прив’язаність – відчуття, що світ безпечний для тепла і любові.
В перші роки життя, дитина впитує в себе, як губка, все що на неї скидають батьки, особливо агресію. Найпривабливішим для формування залежного є його дисфункціональна сім’я  (військові, педагоги, лікарі, важкохворий – бо там знають як треба. Дитина вибирає стратегію на виживання. ) Тобто, дисфункціональна сім'я - це сім'я, в якій конфлікти, неправильна поведінка та часто зневага або жорстоке поводження з боку окремих батьків відбуваються постійно та регулярно, змушуючи інших членів пристосовуватись, часто не задовільняються  психоемоційні та фізичні потреби.
Можна виділити такі ролі для дитини, що можуть бути грунтом залежності. Її природа Ненависний я.

Ролі дитини, що можуть зародити залежність:

1. Дитина герой – виконує дорослі функції. Він то дорослий, то малий. Зовнішній характер – це високі досягнення, робить що треба, перфекціоніст, все життя йде заради одобрення. (образливий, скромний, часто відчуває вину, страх, не високої думки про себе, ставить нереальні задачі.. Роль в сімї – той, ким можна гордитися (у членів родини низька самооцінка) – такі люди часто трудоголіки, для них не допустимі невдачі.
2. Козел відпущення – часто роль другої дитини, ворожий замкнутий, обвинувачує інших, дитина мігрант, до батьків  може не повертатися., покинутий, низька самооцінка. Коли другі реагують на нього радіє, бо звертають увагу. Якщо немає підтримки – схильність до хімічної залежності, рання вагітність, проблеми з законом. Якщо ж є психологічна підтримка, він хоробрий, реаліст.
3. Загублена дитина – тиха, самітник, живе як зі сторони, часто має прив’язаність до речей.  Характерна образливість, відчуття болю, тривога, уявний друг. Коли батьки скандалять індеферентний. Роль в сім’ї - хороша дитина. Характерна нерішучість, відсутність інтересу до життя, не може сказати ні, талановитий, творчий.
4. Шут – сімейний клоун, симпатичний, інфантильний, гіперактивний, слабкий потребує захисту. Добре підвішаний язик, назначив себе відповідальним за почуття інших. Низька самооцінка, страх невпевненості, самотність, відчуженість, тривога. Роль в сім’ї розрядка обстановки. Інтелектуал, кмітливий, закритий. Формуються способи добування любові батьків. Висока суїцидальна схильність.
В кожній з цих ролей присутня ситуація сорому – коли дорослому не цікаво, що проживає дитина. Любов змінюється сурогатами = досягненнями. Досягнення є дозою позбавлення від сорому. Велику роль сором грає у алкоголізмі.

Характер залежності в стосунках.

Для залежних стосунків між людьми характерні відчуття високої напруги, тривожності.
Саморегуляція не контролюється. Більш зрілий партнер частіше в позиції жертви. Ми можемо спостерігати тенденції – злості, вини, агресії. Тоді як у здорових відносинах характерні: контроль почуттів, відчуття +/-, піклування, соціально включена діяльність, відповідальність за своє життя. В залежних відносинах тримає страх втрати. Це схоже на хворобу безвідповідальності за своє життя.

У залежного мислення стає стереотипним:

·       мої позитивні почуття про те, хто я є, відбуваються від твоєї любові до мене;
·       твій супротив рушить моє примирення;
·       моя увага направлена на вирішення твоїх проблем, полегшення твого болю;
·       мій розум зосереджений на маніпуювання тобою (роби, як я хочу);
·       мій розум зосереджений щоб захистити тебе;
·       моє почуття гідності підтримується вирішенням твоїх проблем;
·       мої інтереси відкладені в сторону, я живу твоїм життям;
·       моя манера одягатися зовнішній вигляд продиктовані моїм бажанням, як я себе уявляю в твоїх очах- ти моє відзеркалення.

Індикатори залежної любові:

·       ефект «коридорного зору»: нав’язливе мислення, неможливість зосередитися на інших речах, всі думки поглинені «ідеальним» об’єктом пристрасті;
·       різкі емоційні зміни настрою: відчуття «польоту» і ментального сп’яніння, загострення почуттів, емоційний підйом, виникає бажання співати, танцювати, робити щось екстраординарне, незвичайне, несподіване;
·       порушення апетиту: або його відсутність, або надмірне вживання їжі, можливі розлади травлення;
·       почуття тривожності, невпевненості, нестабільності, безглуздості життя, депресія і пригнічений стан (іноді думки суїцидального характеру);
·       ігнорування волі іншого і зростаюча потреба зміни, «покращення» коханої людини (відповідно до своїх уявлень, які можуть змінюватися).

Натомість Отто Кернберг виділяє дев’ять характерних рис зрілого кохання:

1.     Інтерес до життєвого плану партнера (без руйнівної заздрості).
2.     Базова довіра: спільна здатність бути відкритим і чесним, навіть щодо своїх недоліків.
3.     Здатність до прощення, на відміну від підпорядкування і від заперечення агресії.
4.     Скромність і подяка.
5.     Спільні ідеали як основа сумісного життя.
6.     Зріла залежність: можливість прийняти допомогу (без сорому, страху або провини) і надати допомогу, справедливий розподіл завдань і обов’язків на відміну від боротьби за владу, звинувачень і пошуків правих і винуватих, які ведуть до взаємного розчарування.
7.     Постійність сексуальної пристрасті. Любов до іншого, незважаючи на тілесні зміни і фізичні вади.
8.     Визнання неминучості втрат, ревнощів і необхідності захищати межі пари. Розуміння, що інший не може любити нас точно так само, як ми любимо його.
9.     Любов і оплакування: в разі смерті або втрати партнера дозволяє нам повною мірою зрозуміти, яке місце він займав в нашому житті, що веде до прийняття нової любові без почуття провини.

Підсумовуючи

Не можна насильно забрати залежність у залежного. Треба працювати з переживаннями клієнта. Тому психотерапія направлена на тривалий та глибокий процес внутрішніх змін. Самостійна робота над своїм психологічним станом, тренінги і відвідування психотерапевта допоможуть вам віднайти власну цінність, викорінити ідеалізацію партнера. Психотерапія допомагає наростити ресурс, відновити власну опорність та відповідальності за своє життя, навчає принципу самодопомоги.
Статтю підготувала гештальт-терапевт, сексолог, консультант з позитум підходу, спеціаліст по роботі з емоційною залежністю - Басіста Ольга.