HoldYou logo

Логопед, дефектолог, корекційний психолог: коли звертатися?

14.11.2023
Логопед, дефектолог, корекційний психолог: коли звертатися?

Напрямки роботи цих спеціалістів схожі, але не ідентичні. Тому вважаємо за необхідне пояснити різницю між логопедом, дефектологом та корекційним психологом, аби спростити для вас процес вибору фахівця для дитини. 

Хто такий логопед та коли звертатись до цього спеціаліста?

Логопед – це спеціаліст, що займається мовленнєвими порушеннями дітей та дорослих. Поширеною помилкою є вважати логопеда лікарем, адже цей фахівець насправді – педагог, що отримує відповідну освіту. Логопед працює зі здоровими дітьми та дорослими (без психічних чи неврологічних захворювань) й головною метою роботи є постановка правильного, чіткого та зрозумілого мовлення. Попри це, логопед займається не лише виправленням порушень звуковимови, а й діагностуванням, консультуванням та наданням рекомендацій. Цей фахівець володіє необхідними знаннями, щоб визначити основні причинно-наслідкові зв'язки й вплинути на їх виправлення, за потреби – направити до лікаря.


Отже, логопед – педагог, що працює зі здоровими дітьми й вчить їх правильній вимові, навчає користуванню мовленнєвим апаратом, проводить логопедичний масаж та займається постановкою вимови через різноманітні вправи. Тому ви сміливо можете звертатись до логопеда, якщо у дитини немає ніяких психічних чи неврологічних хвороб, але присутні проблеми у мовленні а також:

    - у 2 роки у дитини відсутній лепет і звуконаслідування;

      - у 3 роки дитина взагалі не розмовляє;

        - у 4-5 років дитина відчуває труднощі у спілкуванні;

          - при мовленні у дитини збивається дихання, повітря дитина набирає в середині слова;

            - у вас виникає відчуття, що дитині щось заважає чітко вимовляти слова (язик, зуби, щоки, губи);

              - мовлення дитини не чітке, деякі звуки змазані, або замінені іншими чи відсутні зовсім;

                - дитина не правильно узгоджує слова в реченні, не правильно називає множину предметів, не правильно відміняє іменники у словосполученні, не розрізняє їх рід «він- вона- воно»;

                  - дитині важко дається вимова «довгих» (трьох- чотирьохскладових) слів;

                    - дитина не розрізняє на слух «схожих» звуків (б-п, д-т, з-с і т.д).


                    Хто такий дефектолог та коли звертатись до цього спеціаліста?

                    Дефектолог – лікар, що має знання у невралгії, психіатрії, психології та педагогіці. Цей фахівець працює з дітьми у яких мовленнєві дефекти утворились на тлі фізичних чи психічних вад.  Отже, дефектолог працює з дітьми, що мають проблеми зі слухом, зором, роботою ЦНС. Дефектолог чинить психологічний вплив на пацієнта, допомагаючи йому висловитись, допомагає адаптуватись, розвивати мислення, увагу і сприйняття мови. 


                    Спеціаліст шукає причини виникнення проблем та працює над усуненням виявлених порушень розвитку. Фактично, дефектолог не займається постановкою мовлення, як логопед. Завдання лікаря в тому, щоб допомогти дитині висловлювати думки та емоції та вміти сприймати зовнішній світ та реагувати на нього, а не навчитись правильно вимовляти звуки. Звернутись до дефектолога варто, якщо:

                      - дитина в 2 роки не відгукується на своє ім'я;

                        - у 3 роки не виконує простих і 2-3 рівневих інструкцій, не розмовляє, не реагує на ваші звернення;

                          - у 4 роки ви помічаєте недостатнє сприйняття (зорове чи/і слухове) інформації дитиною;

                            - у дитини розсіяна увага, їй важко концентруватися на одному виді діяльності;

                              - «погана» пам'ять, дитині важко запам'ятати якусь інформацію, слова, вірш, казку, або ж запам'ятовує, але швидко забуває вивчене;

                                - у 5-6 років дитина відчуває труднощі у вирішенні завдань з мінімальним логічним навантаженням, не може впоратись з класифікацією, узагальненням, вилученням зайвого;

                                  - дитина гіперактивна, або навпаки надто інертна;

                                    - знижена, або відсутня пізнавальна активність;

                                      - не зріла емоційно-вольова сфера;

                                        - загальна чи/і дрібна моторика потребує розвитку.

                                        Хто такий корекційний психолог і коли варто звернутись до спеціаліста?

                                        Корекційний  психолог – це спеціаліст, який працює з дітьми, що мають вродженні чи набуті проблеми у розвитку. Головна мета психолога – гармонізувати психомоторні, сенсорні та комунікативні функції дитини, допомогти адаптуватись у соціумі з наявними особливостями. Також корекційний психолог може допомогти виробити посидючість, вміння концентрувати увагу, що позитивно вплине на подальшу роботу й прискорить навчання і засвоєння інформації. До цього фахівця варто звернутись, якщо ви помітили у дитини:

                                          - аутистичні симптоми;

                                            - затримка або своєрідність психосоціального розвитку особистості;

                                              - порушення комунікації з оточуючими людьми;

                                                - проблеми у навчанні і засвоєнні нової інформації;

                                                  - девіантна поведінка, яка не відповідає соціальним нормам;

                                                    - сильні фобії та панічні стани;

                                                      - підвищена збудливість і схильність до агресії;

                                                        - затримка розвитку мовленнєвих навичок;

                                                          - затримка психічного розвитку;

                                                            - синдром дефіциту уваги і гіперактивності;

                                                              - загальний недорозвиток мовлення;

                                                                - затримка психічного розвитку (ЗПР);

                                                                   - дитячий аутизм (РДА).