Комплекс меншовартості та як його побороти

Чи було у вас відчуття, що ви гірші за інших? Що поступаєтесь іншим у таланті, здібностях, досягненнях? Ніби всі навколо успішніші, розумніші, красивіші, цікавіші та краще справляються з проблемами, ніж ви? Якщо ці відчуття вам знайомі – ймовірно, що у вас є комплекс меншовартості. В цій статті поговоримо про те, що він собою являє та як його побороти. 

Що таке комплекс меншовартості?

Цей комплекс характеризується певною непристосованістю особистості, що оцінює себе та людей довкола необ'єктивно та часто фокусується лише на перевагах інших людей над собою. Відчуття, що всі довкола чимось кращі за вас може бути наслідком пережитих травм, розчарувань, поразок та надто сильного тиску. Ці переживання приносять людині страждання, постійно впливають на її самооцінку, амбітність та й все життя загалом. Однак, схожі емоції можуть бути у людей без комплексу меншовартості. Тоді від відчуття “кращості” інших виникає бажання стати вагомішим, досягти успіху або поліпшити власні навички. Але якщо ці думки змушують навпаки – здаватись, виникає депресія, зневіра, апатія – слід задуматись про боротьбу з комплексом меншовартості у собі.

Також не рідкісним випадком є певне “перевтілення” цього комплексу у переконання у власній надвартості. Коли людина свідомо чи ні починає пригноблювати певну категорію людей, вважаючи себе більш гідною, цінною та важливою, щоб не почуватись мізерною. Психологічно людина не може довго терпіти власну меншість й запускається захисний механізм: відчуття власної “особливості”, “обранності”, “надвартості”. В особливо запущених випадках це може призвести до дуже гірких наслідків. Яскравим історичним прикладом є історія Розенберга, одного з головних ідеологів нацизму. Про його “комплекс переваги” було згадано у творі Ірвіна Ялома “Проблема Спінози”. Ялом – психолог та психіатр, що зміг влучно та доступно, у художній формі, розібрати портрет чоловіка, комплекс меншовартості якого переріс у комплекс переваги.

Але хоча комплекс надвартості іноді може бути дуже небезпечним для суспільства – у більшості випадків він залишається у формі самопригноблення. Ця форма несе меншу небезпеку для соціуму, але на рівні особистості вона є дуже шкідливою та здатна зіпсувати життя індивіда. Тому варто працювати над власним комплексом меншовартості, щоб дозволити собі жити повним життям, бути по справжньому щасливою людиною, яку не “гризе” відчуття, що всі навколо є чимось кращими.

Як побороти цей комплекс у собі?

Варто розуміти, що як і будь-яка робота над собою, ця боротьба потребуватиме вашого часу та сил. Ви повинні бути готовими до дисциплінованості, самоконтролю, маленьких поразок та перемог. Вас не зцілить мотивуюча фраза у фільмі або чийсь комплімент. Єдині “ліки” знаходяться всередині вас самих й щоб віднайти їх – потрібно прикласти зусиль. Але ми наведемо кілька порад, що можуть допомогти зробити перший крок.

Відокремте себе від комплексу.

Почати варто з усвідомлення, що більшість ваших думок та вчинків спричиненні психологічною пасткою – комплексом меншовартості. Спробуйте прослідковувати власні негативні думки. Це може виявитись дуже складним завданням, адже думки іноді літають у голові, як блискавки й миттєво тягнуть за собою емоції. Але вкрай важливо відточити в собі навик помічати та усвідомлювати те, що шкодить вам. Як варіант – заведіть зошит у якому будете записувати це час від часу. “Спіймайте” свою думку, оцініть її, усвідомте наскільки вона раціональна й чи є шкідливою для вас? Які глибокі переживання стоять за нею, що спонукає вас думати саме так? Навчившись робити це, ви не позбавитесь від комплексу, але зможете бути більшим за нього й не давати йому контролювати вас. 

Дисциплінуйте себе.

Забороніть собі оцінювати інших людей, порівнювати себе з ними, як тільки такі думки будуть виникати – кажіть “стоп” самому собі й переключайтесь на щось інше. Проведіть ревізію свого інформаційного простору: відпишіться від інфлюенсерів, що показують своє “ідеальне” життя й продуктивність 24/7, позбудьтесь спілкування з людьми, що спеціально змушують вас почуватись гіршими за них тощо. Забороніть собі знецінювати власні здобутки, негативно мислити про свої досягнення та життя в цілому. Лише зміна фокусу допоможе рухатись в новому напрямку, всі вище перераховані дії лиш ще глибше штовхають вас у самопригнічення та депресію. Як тільки ви позбавитесь зовнішніх тригерів – матимете сили та час на зцілення. 

Навчайтесь мислити по новому.

Часто комплекс меншовартості зароджується ще у дитинстві, впливаючи на загальне формування таких навичок, як мислення. Так-так, мислити – навичка. Ваші думки, їх порядок, глибина, швидкість – не те саме, що ваша особистість, хоча й є її частиною. Якщо комплекс меншовартості з вами багато років – не біда. Наберіться терпіння та з часом ви зможете позбавитись його чи принаймні приборкати. У цьому вам допоможе навчання мислити по новому. Після того, як ви навчитесь відслідковувати власні думки – можна вчитись впливати на них та вносити зміни. Візьміть якусь одну свою думку, наприклад: “Ми з ним одного віку, а в нього вже й автівка й житло власне, а я досі на орендованій квартирі.” Після того, як виокремили цю думку – уявіть, що вам абсолютно не потрібно порівнювати себе з однолітком, що ваші історії абсолютно унікальні й ваші життєві шляхи дуже різні, тому й кінцева точка в якій ви зараз – геть інша. Що тоді? Що якщо ви на день станете ним, невже це буде тим, чого ви дійсно прагнете? Мислити, як він, чинити, як він, мати ті ж цілі, мрії, досвід, ставлення до життя? Спробуйте “розжувати” цю думку якомога сильніше, розібравши на мікро-деталі. Ціль цієї “вправи” – усвідомити, що ваш досвід цінний та унікальний, як і ваш шлях. Лише ваш досвід належить вам. І від вашого мислення напряму залежить те, що ви будете робити з цим усвідомленням. Ставити нові цілі, мріяти масштабніше, любити себе, або – пригнічуватись й страждати. Саме тому важливо не просто виокремлювати свої негативні думки, а й глибоко їх аналізувати, говорити з самим собою, вести діалог й шукати примирення. Ви можете взяти у поміч психологічну літературу на цю тему, однак що важливо – обирайте книги сертифікованих психологів чи психіатрів. Адже не перевірені “мотивашки” без доказового психологічного підґрунтя можуть загнати вас ще глибше у комплекс.   

Навчіться чітко бачити позитив.

Важливо не лише боротися з негативними установками, а й “оживляти” чи здобувати позитивні. Це можна зробити у будь якій комфортний вам спосіб. Можете просто думати, копати в собі глибоко, щоб знайти там причини любити й пишатись: собою, життям, людьми, власними здобутками. Можете щодня виписувати три причини власної “не гіршості” за інших. Але важливо не порівнювати себе з “гіршими”, а просто помічати власні достоїнства. Наприклад не: “я поступаюсь місцем у транспорті, а чоловік що поруч – ні, тому я кращий”. Приберіть з цього речення й з власних думок того чоловіка поруч, йому там не місце. Ви гідні й цінні не тому, що хтось – ні. А просто тому що ви такі за самим фактом народження. Також, для глибшого “засвоєння позитиву” ви можете зробити щось накштал віш-борду, але з записами всього хорошого, що є у житті й у вас. Якщо додати до процесу трошки творчості – писати різнокольоровими олівцями, або домальовувати ілюстрації на власний лад – може вийти дуже ефективна арт-терапія в домашніх умовах. Нехай вас не стримує те, що ви “дорослий і серйозний дядько чи тітонька”. Цей інтимний процес ніяк не нашкодить вам, навпаки – ви зможете пробудити внутрішню дитину й разом вчитись новим, позитивним, думкам про себе. Адже в будь-якому віці ми завжди носимо в собі своє дитинство, з його позитивним та гірким досвідом й захищаємо своє дитяче “я”. В цій практиці спільна робота з внутрішньою дитиною зможе набагато глибше та сильніше зцілити вас.

Психотерапія – наше все.

Звісно, очікувано побачити в цій статті пораду працювати з психологом. Але запевняємо – справа куди серйозніша, ніж рекомендація сервісу HoldYou. Наша назва відображає наше світобачення. Підтримати вас – наша ціль та головна мета. Робота з психологом допоможе вам структурувати процес зцілення від комплексу меншовартості. Адже так легко загубитись у власних думках. Справа в тому, що кожна наша думка миттєво запускає процеси різних емоцій. І це складно. Коли ви наодинці з думкою, що пригнічує вас, намагаєтесь її приборкати – але вже в гру вступили емоції й ви один на один з двома суперниками. Психолог поруч – не лише допоможе у цій “сутичці”, ставши на ваш бік, а й зможе зробити це професійно. Адже компетентний психолог має глибоке розуміння внутрішніх психологічних процесів, вміє підлаштуватись під кожен унікальний випадок особистості, знає безліч шляхів роботи в тій чи іншій ситуації. Робота з психологом значно прискорить ваш успіх в процесі боротьби, дасть вам необхідні знання та навички, якісно сформує ваше нове сприйняття себе й дасть опору, яка назавжди залишиться з вами.