Як працює проєкція: захисний механізм

Людина за своєю природою налаштована на виживання. І людська психіка теж. Тому, щоб вберегти власне «Я» від занадто травмуючих переживань і негативу, у людей сформувалися так звані захисні механізми. І проєкція один із них. Суть її полягає у перенесенні неприйнятних у собі рис характеру, емоцій та переживань на іншу людину. Пам’ятаєте, ось це відоме усім з дитинства: «хто як обзивається, той сам так називається»? Ліпше описати механізм проєкції просто неможливо.

Так чи інакше, а наше життя складається із задоволення власних потреб та потягів. Але часто на цьому шляху нам трапляються безліч перешкод, адже довколишня реальність не завжди буває комфортною і дружелюбною. Відбуваються події, до яких ми не готові. Або навантаження, які ми не ладні витримати. Для таких випадків у нас еволюційно і сформувалися захисні механізми. По суті, вони – це адаптивний інструмент психіки, який допомагає нам вижити та не поїхати дахом. 

То як це працює? 

З усіх описаних З. Фрейдом захисних механізмів (а їх існує багато) проєкція – найпоширеніший. Приписування чужій людині своїх прихованих мотивів, переживань та емоцій відбувається несвідомо. Коли нам соромно прийняти в собі ті бажання, які б наше оточення чи суспільство в цілому засудило б. Або коли образ нашого «Я» для нас самих конфліктує з тим, що ми наразі відчуваємо. Тому ми переносимо те, що у нас в середині, назовні і, таким чином, ніби відділяємося від цих переживань. Знімаємо з себе відповідальність за них, щоб не «гризло» почуття провини. 

Наприклад, перебуваючи у нестабільному емоційному стані (роздратованості чи гніву), людина може сприйняти звичайне повідомлення у месенджері від свого партнера, як негативно забарвлене, тільки через те, що там немає смайлика. Впізнаєте ось цю емоцію? «Ти, напевно, не в настрої зараз» –відповідаємо ми йому. Хоча насправді не в настрої перебуваємо зараз ми, але не готові це визнати. 

Або ж людина, сповнена бажанням стати значимою і авторитетною в колективі, може несвідомо наділяти такими ж мотивами інших своїх колег і через це відчувати їх конкурентами. Людина починає будувати свою взаємодію з ними з позиції самооборони і так само трактувати всю їхню поведінку на свою адресу. Домислена таким чином реальність спотворює взаєморозуміння і провокує безліч непотрібних конфліктів та сварок. Передчасні висновки про іншу людину здатні зіпсувати потенційно хороші взаємини. 

Плюси і мінуси проєкції

Будь-який захисний механізм, в тому числі і проєкція, слугує людині інструментом адаптації до навколишнього середовища. Завдяки цій здатності ми пристосовуємося до мінливих, а часом агресивних умов, не полишаючи спроб задовільнити всі свої актуальні потреби. Цей механізм дозволяє нам рухатися далі, не пасуючи під натиском власних емоцій. Він сформувався у кожного з нас ще з дитинства і протягом всього життя допомагає нам зберегти власну цілісність. Окрім того, проєкція лежить в основі емпатії та співпереживання іншим, оскільки ми, спираючись на власний досвід, ми можемо розуміти те, що відчувають люди довкола. Можемо поставити себе на їхнє місце. 

Також гарним прикладом використання проєкції на власну користь є акторська гра. Для реалістичного входження у роль персонажа, актор наділяє його власним пережитим болем і драмами. 

Коли ми розмірковуємо у розрізі «що б я зробив, якби був на його/її місці…» ми теж використовуємо даний механізм для кращого взаєморозуміння з іншими.  Адже у такому випадку ми добре усвідомлюємо, що це лише припущення, а не стовідсотковий факт. Тут ми вже контролюємо оціночні судження і за потреби можемо легко їх змінити. 

Але, як то кажуть, що занадто, то нездраво. Надмірне перенесення своїх переживань на іншу людину призводить до спотворення уявлень про неї. У стосунках це може проявлятися ревнощами і підозріливістю. Мінусом проєкції також є бажання виправити світ довкола, на який було спроєктовано наш власний негатив. Або ж, що гірше, взагалі позбутися об’єкту, аби повністю ізолювати себе від неприємних відчуттів, які були на нього перенесені. 

З надмірною проєктивністю можна боротися. Усвідомлення її механізмів та розвиток навичок саморефлексії очистять Вашу картину світу від зайвого нальоту власного негативу. Навіть з такими простими, здавалося б, чи занадто абстрактними запитами варто звернутися до психолога. Він пояснить Вам що саме і як відбувається і навчить контролювати прояви захистів до оптимальної для здорової людини норми.