Булінг: наслідки. Чому суспільство живе в постійному страху і тривозі

Про термін «булінг» ви напевно чули. Найчастіше зі знущаннями та залякуванням стикаються діти: їх дражнять брати, сестри, діти у дворі, однолітки.

Однак жертвами цькування можуть бути і дорослі. Моббінг — так називають «дорослий» булінг. Виявляється він зазвичай у робочому колективі, в формі різких та образливих жартів. Приводи для цього бувають різні: неординарна зовнішність, безхарактерність, улесливі манери і т.п.

Не важливо, стали ви жертвою булінгу в шкільні роки або вже в зрілому віці, від таких наслідків, як страх і тривога, позбутися непросто. Вам знадобиться терпіння і сила волі, адже робота над собою — це довгий процес.

У статті ми розглянемо, що таке булінг, наслідки цькування, причини та види. А також розберемося, як не стати жертвою.

Причини булінгу

Булінг — це гордовита, агресивна і зухвала поведінка, в основі якої — нерівність сили або влади. Наприклад, одна дитина (або група дітей) дражнить іншу, більш слабку, яка не може постояти за себе і захиститися від нападок. Цькування відрізняється від звичайного конфлікту саме цим нерівним співвідношенням сторін.

Визначити причини булінгу складно, адже кожен випадок індивідуальний. Якщо говорити про цькування серед підлітків, мотивами можуть бути:

• Бажання стати лідером, показати свою перевагу над іншими дітьми;

• Конфлікт на грунті різних цінностей, культур і поглядів. Відсутність толерантності та розуміння;

• Агресія;

• Проблеми в сім'ї, домашні приниження, насильство;

• Відсутність батьківської підтримки;

• Психічні або фізичні розлади;

• Занижена самооцінка, невпевненість у собі;

• Заздрість;

• Відсутність інтересів, хобі.

Ці причини можна віднести як до жертв цькування, так і до тих, хто дражнить.

Наприклад, дитина піддавалася психологічному або фізичному насильству вдома. В такому випадку, вона буде ініціатором булінгу, прагнучи через приниження і образи показати свою силу, відновити почуття гідності.

Жертви булінгу

Серед жертв можна виділити двієчників, улюбленців вчителів, відмінників, фізично слабких дітей і тих, кого занадто опікають батьки.

В результаті такої агресивної поведінки людина втрачає впевненість у своїх силах. Стає сприйнятливою і занадто чутливою. Це може призвести до проблем з психікою або хвороб, які викликані психосоматикою, а також може стати причиною самогубства. Кожне з наслідків — небезпечне. Якщо така ситуація сталася, і дитина стала жертвою булінгу, потрібно пояснити, що її залякують. А також показати, як правильно поводитися, щоб цькування припинилися.

У таких випадках важливо вчасно відреагувати, а не ігнорувати те, що відбувається, залишаючи дитину наодинці з її проблемами.

Види булінгу:

• Вербальний. Словесні знущання, залякування, образи і приниження.

Наслідки: діти, що стали жертвами вербального цькування, часто ростуть замкнутими, закомплексованими.

Що робити: навчіть дитину шанобливо ставитися до оточуючих, бути терплячою і доброю. Важливо, щоб ваші вчинки відповідали словам. Покажіть на власному прикладі, що потрібно цінувати себе і свої сильні сторони.

• Фізичний. Залякування, застосування фізичної сили, підніжки, стусани тощо.

Ознаки: діти рідко розповідають про те, що над ними знущаються, тому батькам потрібно уважно стежити за їх поведінкою. Звертати увагу на незрозумілі порізи, синці, тілесні ушкодження.

Що робити: спробуйте вивести дитину на відверту розмову — дізнайтеся, як справи в школі, чи сталося щось незвичайне, цікаве. Виходячи з відповідей, ви збудуєте лінію подальшої бесіди. Обов'язково скажіть про те, що між вами не повинно бути секретів. Адже ви завжди будете на її стороні.

• Соціальний. Навмисне ігнорування, ізоляція. Коли дитину не допускають до різних групових занять: спортивних ігор, обідів за спільним столом, пікніків, вечірок і т.п.

Ознаки булінгу: у дитини мінливий настрій, вона не гуляє з однолітками, прагне до самотності.

Що робити: частіше запитуйте, як пройшов день, концентруйтеся на позитивних моментах. Переконайтеся, що дитина знає, що вона не самотня, у неї є люди, готові завжди підтримати.

Як допомогти, якщо дитина стала жертвою цькування

Для початку, спробуйте поговорити про це. Не ставте прямих запитань, це може налякати і збентежити дитину. Запитайте, як пройшов її день, з ким вона гуляла, чи не ображають її інші діти.

Якщо дитина розповіла, що над нею знущаються, похваліть її за сміливість і чесність. Постарайтеся дізнатися якомога більше інформації про кривдника. Скажіть, що це потрібно для того, щоб зрозуміти, як правильно поводитися далі.

Якщо відкритої розмови не виходить, подивіться разом фільм зі схожою тематикою. Наприклад, «13 причин чому», «Клас», «Серце Америки». Під час перегляду дитина побачить зв'язок між її ситуацією і сюжетом, і можливо захоче поділитися цим.

Психотерапія онлайн. Цей формат терапії найбільш комфортний, адже дитина може не вмикати камеру, а спілкуватися тільки через аудіозв'язок. Так їй буде легше налаштуватися на відверту розмову. Психолог допоможе з'ясувати, що стало причиною цькування, а також підкаже способи, як впоратися з булінгом.