Підлітковий вік – складний та дуже важливий етап розвитку дитини. Зміни у тілі, психіці, сприйнятті себе та свого місця у світі. І саме в цей час підлітки потребують максимальної підтримки. Але це дуже не просто. Більшість батьків погодяться – підлітки закриваються від допомоги, більше не вважають батьків авторитетами, не діляться своїми думками та мріями. Це пояснюється тим, що в цьому віці настає новий етап розвитку людини, коли діти шукають визнання та реалізації поза родиною, в соціальних групах однолітків тощо. І це абсолютно нормально, адже є частиною формування особистості, процесом соціалізації. Тоді постає дилема: як батьки можуть допомогти дитині якісно формуватись та розвиватись в підлітковому віці, коли вона відсторонюється від них? Одним з найкращих рішень є залучення дитини до групи соціалізації, яку вестиме психолог, що спеціалізується на роботі з підлітками.
На жаль, у більшості ситуацій, батьки починають непокоїтись станом дитини лише коли підліток поводиться так, що не звернути уваги неможливо: крики, агресія, шум. Якщо ж дитина тиха, сумна – часто цього не помічають. Адже якщо дошкільнята чи діти до 10 років частіше за все говорять про свої емоції – підлітки можуть їх приховувати за звичним “все нормально”. Таким чином проблема може загостритись й потягнути за собою негативні наслідки.
У молодшому підлітковому віці (10-12 років) складні для дитини ситуації часто проявляються на тілесному рівні. Це можуть бути головні болі, запаморочення, нудота, блювання, спазми, біль у серці та інші ознаки. Може бути агресія до оточуючих і до себе, проблеми зі сном, нічні кошмари, що повторюються. У цьому віці діти дуже чутливі до подій навколо, до труднощів та до спілкування. Негативний досвід проживається ними дуже яскраво та часто штовхає на переоцінку цінностей. Хтось у цьому віці здатен ставити свої перші свідомі цілі, а хтось – розчаровується у світі. Межа дуже тонка і якщо у вашій родині чи в оточенні дитини відбувається щось травмуюче – варто якомога швидше звернути на це увагу.
Розлади харчової поведінки (у дівчат зустрічаються частіше, але хлопці теж у зоні ризику).
Поведінкові порушення (можуть бути пов'язані з проблемами в родині або в соціальній групі. Проявляються у вигляді агресії, апатичності, ігнорування, викличної поведінки. Це реакція дитини на негативні переживання, з якими вона не вміє справлятись інакше.).
Депресія (підлітковий вік - час формування особистості та сприйняття світу. Без належної підтримки та знань дитина може відчути сильне розчарування та стикнутись з екзистенційними проблемами. Події в соціальному житті та вдома також можуть призвести до депресії).
Тривожність (час пошуку свого місця у світі, нові виклики, зміни в тілі, побудова соціальних контактів – все це може не просто хвилювати, а змушувати бентежитись весь час, а як наслідок формується постійна тривога).
Самопошкоджуюча поведінка (підлітки схильні шкодити собі фізично, переживаючи складні моменти. Щороку в Україні від самогубства помирають мінімум 100 підлітків, серед них більшість - хлопці).
Як ми вже писали вище, основною психологічною зміною підлітків, яка штовхає всі подальші, є вибір нових авторитетів. Для підлітків батьки більше не є єдиною опорою та джерелом підтримки. Не маючи належних знань дитина легко може піддатись впливу, маніпуляціям або (хоча батьки й не люблять це визнавати) – підліток сам може стати “поганим прикладом”. Тоді утворюється атмосфера, де самостверджуючись, діти отримують травми та розчарування. А це, в свою чергу, стимулює утворення психологічних проблем.
Тому група соціалізації може стати місцем, де дитина отримає знання та навички поведінки та спілкування в соціумі, вивчить себе та свої бажання, зможе відкритись світу та вміти обирати “правильні” групи для спілкування, які надихатимуть та стануть підтримкою. Під проводом психолога підлітки зможуть досліджувати себе та навчатись взаємодіяти зі світом, не піддаватись на маніпуляції (або не маніпулювати), будувати здорові взаємовідносини з друзями та оточенням, вміти відслідковувати свої внутрішні процеси та якісно справлятись зі стрессом.
