Header logo

Сексуальне виховання: у чому помилки наших батьків?

18.01.2023

Сексуальне виховання: у чому помилки наших батьків?

Коли мова заходить про сексуальну освіту в Україні – важко навіть визначатись з чого почати, адже помилок та прогалин ми маємо дуже багато. “У радянському союзі сексу не було” – статевого виховання, як наслідок, також. Тому наші батьки припускались дуже багатьох помилок. Але не варто їх за це звинувачувати, адже й вони, скоріш за все, не отримали необхідних уроків у свій час. Та щоб не повторювати цей сценарій, розберемо детальніше цю тему.

Які основні помилки припустили наші батьки і що робити, щоб їх не повторити?

Формування неправильного сприйняття власних геніталій, або не формування його взагалі.

Ця помилка особливо небезпечна, адже може напряму загрожувати безпеці дитини. Дитина не може самостійно визначити, які частини тіла є інтимними, а які – ні. Згадайте, як впевнено дитина може чухати між сідниць, не відчуваючи жодного сорому. З одного боку, це може тішити, як прояв дитячої безпосередності й природності. Але в соціальній площині незнання обмежень може загрожувати дитині. Як мінімум, однолітки, яким батьки розповіли більше, можуть почати насміхатись. Як максимум – дитина може не зрозуміти, що з нею вчинили щось погане. Існує дослідження, яке говорить про те, що більшість жертв педофілів не повідомили вчасно батькам чи іншим дорослим про наругу над ними, бо не розуміли, що це щось погане. Тому важливо вчити дитину так званому правилу “трусиків”. А для дівчаток “майки та трусиків”. Це правило про те, що всі ділянки тіла, що покриваються білизною – інтимні. Торкатись до них має право лише дитина та деякі дорослі при важливій потребі (наприклад, лікар при огляді). Також варто навчити дитину, що посягання інших людей на ці ділянки тіла – це погано. Дитині з 3 років варто знати назви статевих органів, “піхва” та “пеніс” повинні звучати без сміху. Вона має розуміти, що це повністю природно, але інтимно, тому є соціальні та гігієнічні норми, через які ми їх приховуємо. 


Ігнорування питання “звідки беруться діти” або розповіді про капусту чи лелек.

Ігнорування лише підсилює цікавість, а вигадка рано чи пізно розкриється. Подібна поведінка батьків – прояв ірраціонального страху чи сорому, що шкодить дитині. Дитина обов'язково дізнається відповіді на всі свої питання. Особливо тепер, коли мало не всі діти мають доступ до інтернету з наймолодшого віку. Чи впевнені ви, що та інформація буде кращою ніж те, що можете розповісти ви? Думаємо, що ні. Згадайте себе дитиною та власну цікавість. Добре, якщо все закінчилось позитивно. Але є безліч випадків, коли занадто “груба” інформація шокувала та залишила комплекси чи сексуальні проблеми на все життя. Тому своїм дітям варто чесно відповідати на питання. Однак, в залежності від віку дитини, відповіді мають бути різними. Для дитини трьох років: чоловік та жінка покохали одне одного і від кохання з'явився малюк. Для дитини 5 років: у чоловіка та жінки відбувся статевий акт, під час якого сталось зачаття дитини. Для дітей від 8 років: поясніть процес виникнення яйцеклітин та сперматозоїдів, простими словами опишіть процес запліднення. Якщо ця тема дається вам важко – проконсультуйтесь з фахівцем.


Сварити дітей за те, що торкаються до своїх геніталій, бити за це чи залякувати.

В середньому у віці 3 років діти вперше відчувають інтерес до своїх геніталій. Хлопчики та дівчатка часто сунуть руку в трусики, торкаються до себе. Це абсолютно нормально, це лише означає новий етап розвитку дитини, її пізнання власного тіла. Однак, у багатьох батьків це викликає негативну реакцію. Деякі навіть б'ють своїх дітей за це чи залякують тим, що “пісюн відпаде”. І це приносить непоправну шкоду дитячому самосприйняттю, що може вирости у великі комплекси чи навіть психічні порушення. По-перше, варто розуміти, що така реакція є неадекватною. Варто розібратись в собі й визначити чому вас так злить чи соромить ця дія маляти. По-друге, слід поговорити з дитиною, якщо досі цього ще не робили. Пояснити про особливість та інтимність геніталій, сказати їхні назви, навчити правилу не контактувати з ними при інших людях, а робити це наодинці з собою. 


Присоромлювати дітей за цікавість до сексу, створювати враження, що секс – це щось бридке, нав'язувати сором.

Навряд хтось з сучасних батьків так робитиме, адже світ та сприйняття теми власного тіла та сексу дуже змінились. Але ми не можемо оминути цю проблему, адже величезний відсоток людей, що звертаються до психолога-сексолога є дітьми батьків, які так робили. Це нормально, якщо дитина шукає в інтернеті щось, що стосується сексу. Це нормально, якщо дитина цікавиться сценами еротичного характеру на екрані телевізора. Це нормально, якщо дитина мастурбує. Нормально – не означає дозволяти це робити. Але сварити, присоромлювати, ображати – найгірше рішення. Варто говорити з дитиною. Пояснювати, чому не дозволяєте те чи інше. Наприклад, що ви вимикаєте фільм з еротичними сценами, бо це особистий момент дорослих акторів, що це знято не для дітей, що їм це дивитись не можна. Або чому деякі речі можна робити лише наодинці, що це інтимно. Якщо соромити чи сварити дітей за це, а ще гірше – говорити, що це “гидота” і т.п – дитина продовжить цікавитись, але вже потайки від вас, можливо відчуватиме провину та отримає комплекси. Натомість діти, чиї батьки ігнорували їхню цікавість до “забороненого” й дозволяли дивитись все – отримують травму, адже дитячий мозок не готовий до сприйняття такої інформації, й у дорослому віці людина може боятись сексу чи ставитись до нього неадекватно.  Головне пам'ятати, якщо дитина має цікавість до теми сексу, можливо, їй бракує відповідей на її питання. Варто завести розмову й про все поговорити. В допомозі стануть книги зі статевого виховання для дітей, де все гарно описано. 


Ігнорування статевого дозрівання дитини.

Наші батьки часто ставились до дорослішання дитини, як до природного процесу, який відбувається сам по собі. Фізіологічно – це так. Але психологічно все інакше. Статеве дозрівання – складний для дитини час. А якщо батьки не допомагають, не дають відповіді на питання, які сама дитина може навіть не вміти сформулювати – цей період стає справжнім випробуванням. Як багато жінок розповідають про те, що під час першої менструації думали, що помирають? Таких дуже багато. Ви просто уявіть чи пригадайте ці переживання, коли з твоїм тілом відбувається щось невідоме. Це лякає, м'яко кажучи. Тому батьки повинні підготуватись до розмови з дитиною наперед, а у відповідний час мати якісну інформацію, щоб пояснити дитині всі процеси, з якими вона стикається і чому це стається. 


Сексуальне виховання дітей – дуже важливе. В країнах, де воно запроваджено у школах, відсоток абортів серед підлітків нижчий. Психологи погоджуються, що люди, чиї батьки проводили якісне статеве виховання, рідше стикаються з психологічними проблемами пов'язаними з сексом чи сприйняттям власного тіла. Попри те, що ця тема досі частково табуйована, нам варто рефлексувати над помилками наших батьків або над своїми власними, щоб допомогти нашим дітям розвиватись повноцінно та здорово.  

Забули пароль?

Ваш новий пароль повинен відрізнятися від попереднього

Підтвердження номера

Вам було відправлено sms з кодом підтвердження

Не отримали код?
Надіслати повторно

Зв'язатися

Ми передзвонимо Вам в найближчий час!

Авторизація

eye

Забули пароль?

Забули пароль?

Ваш новий пароль повинен відрізнятися від попереднього


Створіть новий пароль

Ваш новий пароль повинен відрізнятися від попереднього

eye
eye

Реєстрація

eye

Підтвердження номера

Вам було відправлено sms з кодом підтвердження

Не отримали код?
Надіслати повторно