Як батьки переносять особисту нереалізацію на дітей

14.11.2023
Як батьки переносять особисту нереалізацію на дітей

Батьки завжди усвідомлено чи неусвідомлено впливають на формування особистості своїх дітей. У маленькому віці хлопчики та дівчатка імітують поведінку татусів і матусь. Дорослішаючи, починають ідентифікувати себе з батьками. Наприклад, це проявляється в ототожненні переконань, вподобань, способу життя тощо. Так, батьки є авторитетом і прикладом для наслідування. Тож бажаючи власному чаду добра, дорослі часто намагаються нав’язати певні установки та рішення. Але стремління зробити краще для своєї донечки чи синочка іноді навпаки шкодить їм.

Чому батьки перекладають цілі та мрії на своє чадо?

Напевно кожен в дитинстві чув від батьків або знайомих таку фразу: «у мене більше досвіду, мені видніше, як вчинити». Діти мали беззастережно підкорюватись дорослим, адже вони вже бувалі та знають як краще. А їхні рекомендації сприймались як максима. Проте найчастіше під такими наполегливими порадами ховаються прагнення реалізувати нездійсненні мрії.  

Наприклад, мама в дитинстві хотіла стати гімнасткою, але через стан здоров’я не могла тренуватись і брати участь у змаганнях. Таким чином світ спорту для неї був закритий. Але з народженням доньки мама починає екстраполювати свої дитячі мрії на неї. Так жінка задовольняє власні потреби в самореалізації. Вона це робить не для своєї дитини, а для тієї маленької дівчинки, яка жила 20 років тому. Тож у цій ситуації мама втілює власні бажання через доньку.       

Як нереалізованість батьків впливає на виховання дітей?

Батьківська реалізація в житті є важливим фактором при вихованні дитини. Деякі матусі чи татусі тиснуть на своїх чад, приймають рішення, в які гуртки записувати тощо. І все це для того, аби втілити особисті бажання. Такі дії негативно впливають на розвиток дітей, адже це може призвести до втрати індивідуальності, невпевненості в собі та неспроможності брати відповідальність за власне життя. 

При формуванні особистості важливою є свобода вибору. Малечі потрібно давати можливість самостійно обирати, що одягати в садок чи школу, яку книгу почитати, в який гурток записатись. Таким чином дитина буде вчитись приймати рішення й розуміти свої бажання. Також це допоможе розвинути наступні якості: цілеспрямованість, відповідальність, ініціативність. В іншому випадку нав’язування батьками певних дій може призвести до психологічних проблем у дитини, вплинути на її майбутнє. Уявіть ситуацію: хлопчик хоче займатись танцями, а тато наполягає на футболі, адже в дитинстві прагнув стати відомим футболістом. У цьому випадку батько намагається реалізувати свої нездійсненні мрії, ігноруючи бажання сина. Через це дитина може замкнутись у собі та втратити інтерес до всього у житті. А може, навпаки, стати дратівливою й зривати злість на оточуючих. 

Отже, амбіції батьків стосовно їхніх чад нерідко мають негативні наслідки. Через тиск і нав’язування в дитини виникатимуть проблеми з нервовою системою. Миле янголятко може перетворитись на агресивного нечему. Він буде робити все наперекір, пакостити. Така поведінка називається реакція протесту. Між батьками та дітьми зростатиме непорозуміння, це викликатиме конфлікти в родині.

Окрім цього, напружена атмосфера може породжувати й інші проблеми. Є ризик, що стрес або надмірне навантаження через завищені вимоги призведе до заїкання дитини. Тож своїм активним втручанням у життя доньки чи сина батьки можуть серйозно нашкодити їм. 

Як зупинитись і дати дитині вибір?

Нереалізованість мами чи тата у дорослому житті може залишити негативний відбиток на психіці дитини. Низка проблем, які виникають через нав’язування батьками їхніх бажань малечі, є приводом замислитись над зміною стратегії виховання. Мамі з татом потрібно давати більше свободи дітлахам. Наприклад, обирати секції для дітей не самостійно, а радитись з ними і приймати рішення разом. Також батькам варто усвідомити, що їхня дитина – це особистість, яка має право на власні бажання і переконання. А зрівняння своїх прагнень із мріями доньки чи сина може призвести до їхньої нереалізованості в майбутньому. 

Якщо дорослим складно відокремити дітей від себе і надати їм більше волі, в такому випадку не завадить допомога психолога. Спеціаліст знайде рішення проблеми і розробить покроковий план зменшення впливу батьківських амбіцій на розвиток дитини. Такий підхід до ситуації позитивно позначиться на ментальному здоров’ї малюка, а також допоможе дорослим розібратись з їхніми травмами. У будь-якому разі психолог онлайн — це правильне рішення. Консультації сприятимуть покращенню стосунків з дітьми, допоможуть зрозуміти особливості психології при вихованні здорового члена соціуму.