Італійці відомі своєю теплотою та емоційністю, і початковий прийом українських біженців це підтвердив. Італія надала тимчасовий захист, доступ до медицини та освіти. Українські діти були зараховані до італійських шкіл, а родини отримали матеріальну підтримку.
Проте інтеграція в Італії має свої складнощі. Дослідження World Bank/CeSPI (2025) серед українських учнів в італійських школах виявило: рівень зарахування біженців до шкіл підвищився, але залишається низьким порівняно з місцевими. 74% дітей біженців навчаються не в просунутих освітніх треках (проти 84% серед італійських). Головна проблема: мовний бар’єр. 38% дітей назвали курси італійської найважливішою формою допомоги.
Культурна особливість Італії: тут особливо сильне значення сім’ї та спільноти. Для українських жінок, які приїхали без чоловіків, втрата сімейної структури відчувається особливо гостро. Дослідження серед українських жінок-біженок в Генуї (Journal of Community Psychology, Olcese et al., 2026) показало: community resilience (відчуття спільноти) є посередником між дистресом та благополуччям, а соціальна підтримка модерує зв’язок між дистресом та відчуттям спільноти.
На відміну від Польщі чи навіть Чехії, де мови хоча б слов’янські, італійська належить до романської групи і не має жодної структурної схожості з українською. Це означає:
Систематичний огляд факторів резилієнтності серед українських біженців та ВПО (Frontiers in Psychology, 2023; 13 досліджень, включаючи дані з Італії) виявив: воєнна травма та пов’язані стресори призводять до стійких фізичних та психологічних реакцій, які не зникають після виїзду із зони бойових дій. Ключові фактори ризику: ментальні розлади, фінансова нестабільність, наявність поранених чи переміщених родичів, незнайоме середовище.
Водночас дослідження виявило захисні фактори: соціальні зв’язки, інклюзивні громадські інтервенції, віра, культурна резилієнтність. В Італії, де цінність спільноти та сім’ї дуже висока, залучення до місцевих громадських активностей може мати особливо сильний терапевтичний ефект.
Проте дослідження також показало: уникання (avoidance) як стратегія копінгу не є ефективним для побудови резилієнтності. Тобто «не думати про це» та «тримати все в собі» погіршує стан, а не покращує його. Активні стратегії (пошук підтримки, проблемно-орієнтований копінг) працюють значно краще.
Єлізавєта Теплюк — практичний психолог і коуч, яка працює в підходах КПТ, позитивної психотерапії, арт-терапії та коучингу. Допомагає клієнтам зміцнити самооцінку, налагодити стосунки, впоратися з тривожністю, емоційним вигоранням і знайти внутрішню опору для гармонійного життя.
1. Olcese M et al. (2026). Community resilience of Ukrainian women refugees in Italy. J Community Psychology.
2. Frontiers in Psychology (2023). Coping strategies and resilience among Ukrainian refugees/IDPs. 13 studies.
3. World Bank/CeSPI (2025). Ukrainian refugee students in Italian secondary schools.
4. ScienceDirect (2024). Barriers to mental health care for refugees: scoping review.
5. Frontiers in Public Health (2026). Cross-national study: 1,631 Ukrainians in 7 countries.
6. EthnoMed (2024). Ukrainian refugee mental health profile.
Вибери зручний час і пройди 30-хвилинну діагностичну сесію зі спеціалістом HoldYou.
Тобі допоможуть краще зрозуміти і сформулювати симптоми та цілі, підкажуть, який напрям психології підходить найкраще, і порадять конкретних психологів HoldYou.
