“Бути, а не здаватися" - п’ять якостей хороших батьків

Навіть приготування вечері можна перетворити на захопливу пригоду 

Лев Миколайович Толстой одного разу мудро зауважив: «Всі щасливі сім'ї схожі одна на одну, кожна нещаслива сім'я нещаслива по-своєму». Сьогодні я поділюся з вами п’ятьма простими правилами, щоб у вашому домі, на відміну від дому Облонських, ніщо не змішалося. 

Правило № 1: бути в ресурсі

Емоційно виснажені батьки при всьому бажанні не спроможні подбати про дитину повною мірою. Пам’ятаєте правило безпеки в літаку? Кисневу маску спершу надягаємо на себе, і лише потім на дитину. Так працює і механізм виховання. Спершу піклуємося і виховуємо себе.

У шкільні будні мене раз у раз захоплюють сім'ї, які цікавляться і впроваджують психологічні інструменти (активне слухання, майндфулнесс, арт-методики та інше) для підвищення якості відносин з дитиною. Зустрічаються сім'ї, де дітей троє і більше. В такому випадку мама або тато просять дати їм рекомендації щодо боротьби з втомою або емоційним вигоранням. Зауважу, що втомлюватися — це абсолютно нормально, так само як і просити про допомогу. Так і проявляється позиція дорослої людини.

Втомлюватися — це абсолютно нормально

Бережіть себе. Ставте себе на перше місце. І не варто плутати це з інфантильним егоїзмом, де людина мислить категоріями «я, мені, моє». В жодному разі. Наповнені, ресурсні батько чи матір завжди поділяться своєю радістю, енергією і турботою з кожним домочадцем.

Правило № 2: бути відповідальним

Лоїс Макмастр, письменниця-фантаст, вирікла яскраву психологічну думку: «Скаржитися — значить побічно просити допомоги, якихось змін… Скаржитися — означає спробувати перевалити відповідальність за своє діяння на іншого. А дія виключає можливість скаржитися».

Зізнайтеся, як часто ви, батько чи матір, звинувачуєте вихователя в садку — за те, що той не знайшов підхід до вашої дитини; вчителя або тьютора в школі — за те, що не допоміг вашій дитині підтягнути бал з біології або штани на уроці фізкультури; педіатра — за те, що призначив вашій дитині антибіотик?

Можливо, вам буде неприємно це чути, але звинувачувати всіх вищевказаних фахівців сенсу немає. А є сенс в наступному: якщо вашій дитині немає 18 років, візьміть повноцінну відповідальність за неї на себе.

Це означає: спокійно пояснити вихователю в садку, як з вашою дитиною можна поводитися, а як не можна, і бути готовим до співпраці. З’ясувати, чому вашій дитині не вдається біологія і надати допомогу або змиритися з тим, що вона отримає з предмету «6». Не зайвим буде познайомитися з учителем біології та обговорити успіхи чада і, знову ж таки — потрібно співпрацювати. Ви можете висловити незгоду з призначенням лікаря і звернутися до іншого педіатра або до третього — доти, доки не знайдете «свого» фахівця, якому зможете довіряти і з яким знову ж таки будете співпрацювати.

У початковій школі, як і в старшій, питання особистої відповідальності батьків для побудови довірчих і конструктивних відносин з дітьми дуже важливе. Своєрідною «чарівною паличкою» тут може стати книга шанованого дитячого психотерапевта Гордона Ньюфелда Не упускайте своїх дітей. Вона дає відповіді для тих, сімей, що шукають, та практичні рекомендації про позицію альфа-батька і дитини в сім'ї.

Правило № 3: бути цілісним

Швейцарський психіатр Карл Юнг, кажучи про архетип Тіні, зазначив: «Як я можу бути реальним, не відкидаючи тіні? Якщо я хочу бути цілісним, то повинен мати і темну сторону». На практиці в школі я знову і знову допомагаю батькам приймати свою «неідеальність». Хороші батьки здатні прийняти свої «слабкі сторони», тим самим відкривши величезний контейнер для трансформації «незручних» емоцій і якостей своєї дитини. У шкільній практиці книга Таємна опора Людмили Петрановської раз-у-раз підвищує якість відносин у сім'ях. Впевнена, вона подарує не один інсайт і вам.

Правило № 4: бути захопленим

У бесідах діти часто нарікають на те, що батьки завжди зайняті, а коли не зайняті — то обов’язково втомлені чи похмурі. Невже такими ми хочемо бути в очах наших дітей? Я настійно рекомендую вам для повного щастя бути захопленими. Горіть своєю справою або хобі. Навіть приготування вечері можна перетворити на захопливу пригоду. Дочка часто бачить мене за книгою і знає, як я ціную домашню бібліотеку. Ми любимо розгадувати детективні загадки і разом розбиратися в почуттях людей. Напевно, тому в свої п’ять років Майя часто заявляє, що буде психологом, коли виросте.

Кожен ваш талант важливий. Кожне ваше захоплення — важливе. Дозвольте собі колекціонувати наклейки від бананів і вирізати морквину зірочками. Це не дрібниця. Це і є ви!

Правило № 5: бути, а не здаватися

Припиняйте «грати в доброго батька». Замість цього станьте їм. Розвивайте в собі чотири вищевказані якості й активно займіться самонавчанням у сфері батьківства. Читайте, слухайте, вникайте в статті дитячих психологів. Пориньте в науку про дитину з головою: вік можливостей дарує нам доступ до десятків праць світових фахівців — педіатрів, дитячих ендокринологів, психіатрів. Ця інформація стане колосальною підмогою в побудові радісних сімейних буднів.

Наша країна дуже потребує щасливих сімей, тому бережіть себе, любіть дітей і будьте щасливі.