Заздрість — це почуття, яке знайоме кожній людині. Хоча б раз у житті ми знецінювали свої старання, при цьому захоплюючись успіхами і досягненнями інших. Заздрість буває біла і чорна, людина сама вирішує, що відчувати. Важливо пам'ятати, що негативні емоції насамперед руйнівно впливають на того, хто їх відчуває. Ваш колега або друг навряд чи пізнають силу вашої заздрості, але на вас це відобразиться. Ми рідко усвідомлюємо, що причини багатьох хвороб і недугів потрібно шукати в собі. Те, що транслюємо в світ, відбивається на нас. Чи завжди заздрість є негативним і руйнівним почуттям? Або вона може бути мотиватором, каталізатором особистісного зростання? Давайте розбиратися.

 

На перший погляд твердження здається дивним і безглуздим. Але дійсно, заздрість допомагає краще пізнати і зрозуміти себе, свої бажання та цілі. Заздрість, як непродуктивна емоція, сама по собі не несе ніякої шкоди. Можна провести аналогію зі зброєю. Вона не є злом, все залежить від того, хто нею володіє і як використовує. Із заздрістю така ж ситуація. Наша реакція на стимули, що надаються, залежить від рівня емоційного інтелекту. Від того, наскільки ми можемо розуміти, що відбувається з нами і оточуючими людьми. Як вплинути на ситуацію та реагувати на появу негативних емоцій.

У кожного свої причини для заздрощів. Наприклад, у когось із оточення є те, що недоступно вам: машина, квартира, популярність і т.п. Відсутність цього викликає уразливість, ми відчуваємо дискомфорт. У цьому випадку людина має два шляхи: зробити все, щоб отримати бажане і переглянути цілі, зрозуміти, чому це для неї важливо. Часто ми психологічно не усвідомлюємо, що нам потрібно, тому хочемо те, що є у інших. Може бути, що заздрість — це хворобливе прагнення чогось. Нав'язлива ідея, яка повністю опановує свідомістю. Таке бажання пов'язане з встановленими власними стандартами і прагненням до першості. Якщо правильно використовувати заздрість, вона може стати імпульсом і допомогти уважніше вивчити свої потреби і бажання.

Заздрість не можна назвати обов'язковою складовою нашої культури. Можна припустити, що вона бере свій початок з античних часів. Але, розбираючи біблійні та інші приклади, ми беремо наші сучасні судження про це почуття і переносимо їх на доісторичні часи. Не враховуючи того, що в минулому ця ситуація могла мати інші інтерпретації.  Наприклад, філософ Олег Аронсон вважає, що «білої заздрості» не існує, це тільки спосіб рефлексувати. Зіставляти її з античною традицією змагання.

Заздрість — це егоїстична, непродуктивна емоція. У суспільстві, не орієнтованому на матеріальні блага, соціальну перевагу і політичну владу заздрість буде недоречною.

 

 

При вашому успіху заздрісна людина першою почне розсипатись у привітаннях і компліментах. Слова і реакції будуть здаватися щирими, однак за ними ховається гнів і агресія.

 

Заздрісники часто приміряють на себе образ жертви. Для них характерно знецінення себе і порівняння з іншими. Якщо почуєте таку фразу, знайте — перед вами людина, яка заздрить і, більше того, прагне маніпулювати.

Коли хтось із оточення досягає кращого результату, в той час як сама людина зазнає труднощів, їй складно пережити чужий успіх. Вона відчуває емоційну нестабільність. Тому всіма способами намагається знецінити ваші старання і заслуги.

 

Заздрісна людина буде радіти чужому провалу і невдачі, не розуміючи, що помилки — це частина зростання.

Замість того, щоб докласти максимум зусиль і досягти успіху, заздрісник буде витрачати енергію і внутрішні ресурси на негативні емоції, обговорення та плітки. Заздрість — це сильний емоційний тригер і розпізнати його непросто.

Щоб зрозуміти себе і направити заздрість собі на користь, використовуйте вправу «Три запитання»:

 

Іноді ми можемо не усвідомлювати причини заздрості. Щоб направити її в потрібне русло, важливо розібратися, чим вона викликана. Наприклад, якщо заздрість пов'язана з успіхом і матеріальним благополуччям інших, подумайте, як отримати це. Змінити роботу, знайти додаткове джерело доходу тощо.

 

Не чекайте, що вам нададуть покрокову інструкцію «як досягти успіху». Але ви можете взяти за основу чиїсь ідеї та доопрацювати їх.

 

Коли є мета, рухатися і розвиватися набагато простіше. Пропишіть конкретні кроки, як ви зможете досягти бажаного результату.